- Деталі
-
Опубліковано: Четвер, 11 червня 2020, 11:28
Правозахисні організації розробили рекомендації і звернулися до влади щодо запуску роботи пунктів пропуску з окупованими територіями після карантину. Правозахисники переконані, що під час розроблення загальнонаціонального плану виходу з карантину необхідно врахувати потенційні ризики для мешканців окупованих територій, які спричинені тривалим обмеженням свободи пересування, та знайти шляхи мінімізації цих ризиків.
А 5 червня в режимі онлайн на пресконференції «Запуск роботи пунктів пропуску з окупованими територіями після карантину» правозахисники розповіли про свої рекомендації суспільству. Спікерами були Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Центру прав людини ZMINA; Віолетта Артемчук, координаторка гарячої лінії ГО «Донбас СОС»; Валерія Вершиніна, менеджерка програми «Радник», БО БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»; Анастасія Одинцова, координаторка адвокації БФ «Право на захист», а також Інна Голованчук, заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Як відомо, 2 червня Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак повідомив, що вже готують до відкриття перші контрольні пункти в’їзду/виїзду (КПВВ) на лінії розмежування в зоні проведення ООС, які почнуть працювати після 10 червня. Утім, за словами Альони Луньової, адвокаційної менеджерки Центру прав людини ZMINA, поки відсутні будь-які роз’яснення щодо процедур та правил перетину КПВВ після відновлення їхньої роботи. «Окрім цього, залишається незрозумілим, коли планується відкриття КПВВ із територією окупованого Криму, адже кримчани також позбавлені можливості вільного перетину адмінкордону із середини березня. Особливо це питання є актуальним зараз, коли розпочинається вступна кампанія», – зазначила Луньова.
Правозахисники переконані, що всі елементи плану виходу з карантину треба розповісти жителям окупованих територій, зокрема й через канали громадських і міжнародних організацій.
Віолета Артемчук, координаторка гарячої лінії ГО «Донбас СОС» каже, що з початку карантину до них надійшло 4845 звернень із запитаннями про режим роботи КПВВ, можливості перетину лінії зіткнення і гуманітарні підстави перетину КПВВ, які наразі не визначені законодавством. «Після того як влада заявила про відкриття КПВВ, 80 % звернень від людей стали стосуватися саме питань перетину. Люди називають різні приводи для перетину: від лікування важкої хвороби до відвідування візового центру. Кожна людина вважає власну причину поважною, і всі люди, які зверталися в ці дні до нас, мають намір їхати, як тільки КПВВ відкриються. Та чи витримають КПВВ таке навантаження – невідомо», – розмірковує Артемчук.
На думку Анастасії Одинцової, координаторки адвокації Благодійного фонду «Право на захист», одномоментне відкриття КПВВ може призвести до низки проблем, про вирішення яких необхідно думати вже зараз: «Загальний масштаб проблеми можуть продемонструвати цифри. Через єдиний пункт пропуску в Луганській області до початку карантину щодня проходило 10–16 тис. людей. Проте, ймовірно, після відкриття КПВВ ці показники можуть зрости, тому що за час тривалої ізоляції в людей накопичилося багато потреб і невирішених справ, які можна задовольнити, лише перетнувши КПВВ. І при цьому, якщо будуть запроваджені додаткові медичні перевірки, пропускна спроможність КПВВ знизиться». Одинцова також додає, що наслідками цього будуть підвищені навантаження на КПВВ, органи влади в населених пунктах, наближених до КПВВ, транспортну систему, і, вочевидь, це вплине на епідеміологічну ситуацію. Саме тому необхідно на першому етапі зняття карантинних обмежень забезпечити реальну можливість перетину КПВВ із гуманітарних підстав, ДОДАВШИ до них навчання чи вступ до закладів освіти на підконтрольній території.
Валерія Вершиніна, менеджерка програм Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», зазначає, що задля зменшення ризиків інфікування під час перетину КПВВ потрібно обладнати їх системами скринінгу та дезінфекції, індивідуальними засобами захисту, експрес-тестами, забезпечити медичну допомогу на КПВВ, належні умови перевезення людей від КПВВ до лінії розмежування та у зворотному напрямку і впровадити проходження обмеженої кількості людей через КПВВ. «Варто посилено інформувати людей, які їдуть оформлювати соціальні виплати, про те, що їм не блокуватимуть виплати протягом 30 днів після припинення карантину і тому вони можуть не поспішати. Доцільно, щоб Кабінет Міністрів продовжив тривалість цієї відстрочки щонайменше до 90 днів, аби зменшити навантаження на людей, які перетинають КПВВ, та державних службовців», – зауважила Вершиніна.
Інна Голованчук, заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, прокоментувала, що влада має план виходу з карантину, але він потребує узгодження керівників відомств. До того ж при розробці цього плану враховувалися рекомендації як від громадських, так і від міжнародних організацій: «Ми знаємо про занепокоєння людей щодо соціальних виплат, але хочемо заспокоїти – «Ощадбанк» продовжив термін дії карток та проходження ідентифікації до 1 вересня. Крім того, для безпеки людей ми розглядаємо можливість надання послуг безпосередньо на території КПВВ. А ще ми обов’язково додамо до гуманітарних підстав перетину підставу задля вступу абітурієнтів на підконтрольній території».
ПОЗИЦІЯ КОАЛІЦІЇ ЩОДО ЗНЯТТЯ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ НА ПЕРЕТИН КПВВ НА МЕЖІ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
