ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

10 березня – День Державного Гімну України
5.jpg

Сьогодні ми відзначаємо День Державного Гімну України – одного із головних державних симво...

Понеділок, 10 березня 2025
Перемога в міжнародному конкурсі імені Тараса Шевченка
2.jpg

В обласному етапі XV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді...

Понеділок, 10 березня 2025
Маловідомі факти про життя Тараса Шевченка
1.jpg

9 березня народився Тарас Шевченко – один із найвпізнаваніших українців у світі. Його геніальні ...

Неділя, 09 березня 2025
International Women's Day – Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир
1.png

Міжнародний жіночий день залишається однією з найвідоміших дат, присвячених боротьбі жінок за св...

Субота, 08 березня 2025
Кафедра «Облік, оподаткування та економічна безпека»: 25 років тримаємо баланс між минулим і майбутнім
1.jpg

Кожен день народження, а тим більше ювілей, це час замислитися над тим, що зроблено, підбити під...

П'ятниця, 07 березня 2025

Для нас війна не закінчиться ніколи

1.jpg

Ми стали поколінням війни. Хочемо ми цього чи ні. Жодний присмак перемоги не зможе забути, стерти, викинути пережите.

Фронтові картини дуже контрастні. Одні міста спустошені, без жодних ознак життя. Серед зруйнованих багатоповерхівок пересуваються військові, і зрідка, місцеві, позбавлені будь-яких відчуттів, у силу безкінечних обстрілів. Інші – доглянуті, живі, відблискують у променях заходу сонця. Вулицями гуляють молоді сім’ї з дітьми, їздять машини, столики барів заповнені відвідувачами.

Найсумніше, що часто ці міста схожі один в один, ті ж самі хрущовки, ті ж самі площі, ринки, магазини... І в цих контрастах ти розумієш масштаб подвигу ЗСУ, які зупинили нашестя орди, врятувавши життя багатьох українських міст.

А разом з цим ти розумієш, що для нас – війна не закінчиться ніколи. Для нас – це для цілого покоління. Для тих, хто сьогодні в ЗСУ, проходить пекло лютих боїв. Для тих, хто волонтерить, і вже збився з ніг, втративши купу своїх ресурсів і сил. Для тих, хто втратив усе, і сьогодні живе в очікуванні завершення бойових дій, перебиваючись гуманітарною допомогою. Для тих, хто вже півтора року не бачив своїх чоловік, батьків, які служать у ЗСУ.

Перемога не стане кінцем війни для нас. Ми будемо з жахом думати про відбудову, відкриваючи численні злочини орків на звільнених територіях. Ми будемо обходити лісопосадки і поля, на яких ще десятки років буде висіти табличка – «міни». Простір навколо нас буде наповнюватись іменами загиблих героїв і невинних жертв.

З нами повсюдно будуть ветерани війни, в орденах, протезах та інвалідних візках. Щомісяця ми згадуватимемо день народження тих, хто віддав своє життя за нас. А за сусіднім столиком у кафе завжди буде хтось розповідати, як він з міномета гасив орків. І ми завжди будемо мовчати на третьому тості.

Ми стали поколінням війни. Хочемо ми цього чи ні. Жодний присмак перемоги не зможе забути, стерти, викинути пережите. Війна залишиться з нами вже до кінця нашого життя.

І мабуть найважливіше, що ми маємо зробити, – це не залишити війну своїм дітям та онукам.

Віктор Андрусів



2.jpg

Хто такий Віктор Андрусів

Віктор Андрусів – політичний і громадський діяч, заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань (2015–2016), радник голови Міністерства внутрішніх справ України та керівника Офісу президента, виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2016–2020). Нині – боєць ЗСУ (Вікіпедія).