ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Як вишукано та красиво говорити українською
1.png

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...

П'ятниця, 21 лютого 2025
Одинадцяті роковини Майдану
1.jpg

20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім то...

Четвер, 20 лютого 2025
19 лютого – День Державного Герба
1.jpg

Державний Герб України – офіційний символ нашої держави, один із трьох державних символів Україн...

Середа, 19 лютого 2025
Галина Клименко – науці, освіті та розвитку машинобудування
2.jpg

18 лютого 2025 року відзначає свій ювілей доктор технічних наук, професор, видатний науковець і ...

Вівторок, 18 лютого 2025
Вічна пам’ять Герою
 у рамці.jpg

Наша земля втратила справжнього захисника, воїна світла і честі – Олександра Плотнікова. В...

Понеділок, 17 лютого 2025

На честь викладачки ДДМА названо вулицю в Краматорську

1.jpg

Навесні Краматорська міська рада ухвалила рішення назвати вулицю на честь Аліни Остафійчук – викладачки кафедри менеджменту ДДМА, кандидатки економічних наук, поетеси, журналістки, однієї з засновників газети «Академія» і заступниці редактора медіагрупи «Академія», організаторки та редакторки художньо-літературного журналу «Альманах муз», співзасновниці міжнародного творчого ордену «Коріння неба», а також благодійного фонду «Друг» для підтримки бездомних тварин.

Аліна Остафійчук народилася 7 грудня 1979 року в Краматорську. Закінчила Донбаську державну машинобудівну академію і залишилася в ній працювати, із блиском захистила кандидатську дисертацію.

Перші вірші прийшли до Аліни ще в школі. А всерйоз поезією вона захопилася вже в підлітковому віці.

Аліна Остафійчук – лауреат обласної літературної премії імені М. Рибалка, Першого всеукраїнського пісенно-поетичного фестивалю «Місто Дружби запрошує», акції «Жінка Донеччини» в номінації «Журналістика».

Вірші видавалися в альманахах Дніпра, Запоріжжя, Києва та інших міст. Автор книг: «Єднання двох сердець» (2000), «Бісерне визнання» (2001), «Притиснутися до землі» (2005), «На дотик» (2007), «Природний відбір» (2010), а також дитячої книги «Казки» (2010). Семитомний збірник творів був виданий батьками вже після смерті поетеси у 2014 році та приурочений до її 35-річного ювілею.

30 серпня 2010 року Аліна загинула в автокатастрофі, повертаючись з похорону свого друга – поета Влада Клена. Похована в селищі Біленьке, на Крейдяній горі (Краматорськ).

Аліна Остафійчук кожен день свого недовгого життя, усього 30 років, проживала з користю, розбудовуючи наш виш, місто, країну. Вона робила наш світ кращим своїми статтями в ЗМІ, своїми віршами, проєктами, яких було безліч, своєю посмішкою. Вона завжди в наших серцях.