![1.jpg](http://www.dgma.donetsk.ua/cache/multithumb_thumbs/b_80_0_16777215_00_images_news_bel_02-07-2024_1.jpg)
До уваги осіб, які хочуть працювати на державній службі та відновлювати країну! Національне аген...
Вівторок, 02 липня 2024Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
6 січня Україна відзначає день народження двох класиків нашої літератури, і обидва вони нерозривно пов’язані із Донеччиною.
Перший – Володимир Сосюра – народився 125 років тому в Дебальцевому, другий – Василь Стус – хоч і народився на Вінниччині, але виріс і по-мистецьки сформувався у Донецьку.
Тоталітарний совєтський режим був нещадним до українських митців. Сосюру, який під час перших визвольних змагань воював за незалежність України в лавах армії УНР, імперці змогли надламати, але не зуміли остаточно знищити в ньому любов до свого краю. Стуса не вдалося навіть надламати – совєти просто вбили поета.
Зараз Василю Стусу виповнилося б 85 років. Вік, коли можна продовжувати писати, а найголовніше – можна ділитися досвідом. Але цього не буде, бо український поет виявився міцнішим за російських окупантів.
Однак ми продовжуємо і сьогодні читати Сосюрів “Любіть Україну” та Стусів “Як добре те, що смерті не боюсь я”. І будемо читати завжди, і завжди будемо продовжувати їхню боротьбу за українську Донеччину!