- Деталі
-
Опубліковано: Понеділок, 25 квітня 2022, 18:03
Чергова стаття добровольця української армії з позивним «Чупік». Як зазвичай, ми намагалися зберегти оригінальний стиль написання – задля більшої атмосферності.
«Одне з найпопулярніших питань сьогодні: коли це все скінчиться. Воно популярне року так з 2014-го. От цікаво люду, коли ж буде нормально. Роботи, городи, коворкінги й інші шашлики в травні. Але на початку цього двіжпаріжа це гребло процентів менше_ніж_мало_б населення. То з 24 лютого це стало душе цікавити всіх і кожного. Ну окрім диких земель по зовсім уже праву руку від Дніпра. Але і звідти народу в армію набігло. І допомога пре через кордон в масштабах, які в 14-му і не снились. Тому про західні мирні землі я шуткую, якщо що. Ще звісно підколю десь про Луцьке ТРО і магазини Магпул і Лова Зефір, але це ж святе: усіх і кожного поінформувати, що самий главний воїн ЗСУ тут я, а не чувак з «інший_підрозділ».
Так от. Коли буде нормально. Відповідь – ніколи. От доки на карті є Україна і Росія – ніколи. Доки ми не закінчимся, чи доки вони не зітруться. І їхня срана федерація не розвалиться на удільні князівства. І то через ХХ років до влади в Московії 2.0 прийде Петро Велика Залупа і знов почне хрестовий похід проти цих клятих укропів, які заважають створити черговий концтабір народів під проводом довбодятла святого пророка.
Так от. У найкращому випадку ми станемо Ізраїлем 2.0. Кусючою блохою, у яку США кидають грошима і технікою. І з якими у відкритій конфронтації зв’язуватись усі очкують. Бо війна Судного Дня показала, що «нема воїнів страшніше, ніж євреї з Черновіців».
У найгіршому – мені буде пофігу, бо я буду лежати десь під плитою будинку, який від сраного Калібру завалиться на мою голову.
Так от. Усі ті, хто не встиг на хайптрейн в оточення (закреслено) на битву за Україну. У вас все попереду. Тому:
ВЧІТЬСЯ ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ. Бо прийдуть і перевірять. Або вас пришлють сюди здавати екзамени.
З чого почати? Броніки, безухі каски і тактикульна залупа – це звісно добре. Але снаряга не робить з тебе воїна.
*Топографія й орієнтування на місцевості. На рівні дебіла зі смартфоном, програмкою, що дає СК42 координати і фотографічною картою місцевості. Корегування вогню артилерії по сторонам світу («Ат мєня пусть 300 бєрут» – сука, аж трясе коли по радіо таке чую).
Це більше, ніж вміє половина ЗСУ. Це НАЙкорисніша навичка.
*Польоти на БПЛА – сраний квадрокоптер «Мавік 2 Міні» коштує 14-25 тис. грн. Так, він літає проти вітру, як... ніяк він не літає проти сильного вітру. Але, якщо ти навчився літати на ньому і не просрав мінік – ти «Мавік 3» не просреш ні за які гроші. З «Аутелем» та сама історія. Квадрокоптери душаться РЕБом, падають від дощу, збиваються ПВО, банально губляться при переїзді чи ламаються, бо якийсь дебіл вронив на них міну ТМ62. Але вони можуть врятувати твоє життя. Бо куди сцикотно лізти лапками, туди спокійно можна льотнути дроном.
Як мінімум один раз я змалював СП півників у тому місці, де наші мали йти. І наші не пішли. А закінчитись могло все досить сумно. Бо якийсь мудак казав: «Та там всьо чисто, що там йти? Но я тут в штабі посижу, а ви йдіть».
*Зв'язок. Мотороли, баофенги, телефони, зарядні до них. Умійте користуватись і майте їх. Заряджайте і бережіть. Без зв'язку тобі гаплик.
*Техніка. Справна, воділа не довбодятел. Якщо це броня – працюючий внутрішній і зовнішній зв'язок. Броня без зв'язку – це фігня, яка згорить не за той собачий. Зброя обслужена. Інакше згорить безтолку. Екіпаж розуміє, що робить. Інакше – ну ти поняв.
*Кемпінг. Копання окопчиків, створення комфорту, у якійсь сраці, де ти опинився. Добре, якщо це село. Заїхав у хату, хазяйкі грошей дав і чілиш в підвалі. Але це може бути село після боїв. І цілих хат там немає. Це може бути посадка на висоті 86.2.
*Тактична медицина. Вмій накладати жгути, турнікети і бандажі. Решта – це робота санінструктора. Але теж вмій і знай його шмат роботи.
*Знай своє озброєння і техніку. Скачай і читай настанову до УТЬОСа. Інструкцію до «Арчера» чи ПВСа. Вчись. А то приносе абізяна тєплак і каже: «Капець, не робе». Покрутив діоптра і фокус – всьо видно. Абізяна здивувалась і каже: «А що так можна було?!».
*Фізо. Саме час почати ходити по 10-20 км на день. З усім своїм тактікульним тріпером. Пацани, що получили недавно «на горіхи», виходили з місця бою пішачка. По 12-18 км. Комусь везло і його підібрала техніка. Кудись техніка не поїде. Бо орлан->арта->мама_я_згарєл. Десь її просто не буде. А жити охота. І йти треба.
Це мінімум. Що треба вміти і знати. А ще купа всього іншого. Ця війна надовго. Тренуйтеся і вчіться. Щоб я потім не збирав ваші магпулівські магазини по посадкам.
П.С.: send nudes»
