
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...
П'ятниця, 21 лютого 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
2 жовтня 1990 року розпочалася Студентська революція на граніті.
Революцією на граніті називають події дев’яностого року, коли на Майдані Незалежності (тодішня площа Жовтневої революції) розпочалося голодування студентів. Головними вимогами були:
– недопущення підписання нового союзного договору;
– перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року;
– повернення на територію УРСР українських солдатів, а також забезпечення проходження військової служби юнаками-українцями винятково на території республіки;
– націоналізація майна Компартії України та ЛКСМУ;
– відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
Революція на граніті, що була повністю організована силами студентства, не мала на той час аналогів у всій Європі, адже «оксамитові революції» в Східній Європі в 1989 році проводили зрілі політики. Прямим наслідком протестів була відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола та виконання низки вимог мітингувальників. Ці акції та голодування відіграли важливу роль у становленні незалежності України.
«У тому їхня сила, але, звичайно, перемогли не студенти, а переміг український народ. Вони зіграли свою роль, але роль, а не визначальний крок. Звичайно, мені приємно сьогодні – я з ними спілкуюся, вони дорослі, – що вони зайняли принципову позицію. Принципова позиція, її прояв у тому, щоб Україна стала незалежною», – так говорить тодішній голова Верховної Ради України Леонід Кравчук про події жовтня 1990 року.