
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...
П'ятниця, 21 лютого 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
4 січня цього року після тривалої боротьби із хворобою на 78-му році пішов з життя колишній викладач Академії Кабацький Володимир Іванович.
Володимир Іванович закінчив з медаллю Краматорську школу №22, далі навчався та з відзнакою закінчив Краматорський індустріальний інститут (з 1994 р. – ДДМА) за спеціальністю «Устаткування і технологія зварювального виробництва». Потім було розподілення у Київ на завод Артема, аспірантура в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона. Там же захищає дисертацію кандидата технічних наук і працює після захисту в ІЕЗ ім. Є.О. Патона.
З 1984 року протягом 28 років працював на кафедрі металознавства та термічної обробки металів у КІІ, а потім ДДМА. У 2004 році отримав вчене звання доцента. Навчав студентів, дуже любив і професіонально займався спортом – альпінізмом, водним поло, волейболом.
Колеги по роботі, дуже багато студентів згадують Володимира Івановича із теплотою та вдячністю – як кваліфікованого та вимогливого викладача, як чуйного та уважного куратора.
З 2012 року пішов на пенсію. Займався дачею, спілкуванням з любимими онуками. Та боротьбою із онкологічною хворобою, яка, на жаль, поступово перемогла.
Ректорат, профком і медіагрупа «Академія» висловлюють щирі співчуття рідним і близьким Володимира Івановича. Він залишиться в наших серцях як чудова людина та професіонал. Вічна пам’ять…