Наші випускники
Гордість та слава
Кафедра плідно займається винахідницькою діяльністю. За весь період діяльності кафедра підготувала понад 3500 інженерів.
ВИПУСКНИКИ, які присвятили себе виробництву та розвитку України
Георгій Маркович Скудар (1942 р. н.) — к. екон. н. (1997 р.), д. екон. н. (2001 р.); — Ген. директор ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», герой України.
У 1971 р. закінчив Краматорський індустріальний інститут за фахом "Машини і технологія обробки металів тиском".
У 1988 році трудящі НКМЗ на конкурсній основі обрали Г. М. Скударя генеральним директором, а в 1994 р. Головою правління акціонерного товариства-генеральним директором НКМЗ.У травні 2002 року на зборах акціонерів АТ НКМЗ його одноголосно обрали президентом акціонерного товариства.
Г. М. Скудар двічі – в 1994 і 1998 рр. обирався депутатом Донецької обласної ради і тричі — у 2002, 2006 і 2007 рр. народним депутатом України.
Герой України (з врученням ордена Держави, 1999 р. — за видатні особисті заслуги перед Українською державою в розвитку машинобудування).
Нагороджений орденами: «За заслуги» III ступеня (1998 р.), «За заслуги» II ступеня (1999 р.), «За заслуги» I ступеня (2012 р.); медаллю «За доблесну працю» (1984 р.). «Ветеран праці НКМЗ» (1987 р.), «Заслужений машинобудівник України» (1994 р.), "Почесний новокраматорець (1998 р.). У 2000 році удостоєний премії В. І. Вернадського та особистої золотої медалі за особливі досягнення в захисті вітчизняного виробника.
Валентин Іванович Ландик (1946 р. н.) — к. техн. н. (1997 р.), доцент (1999 р.), д. екон. н. (2003 р.); — Президент "АТ Норд" (2001-2018 рр.), герой України.
У 1971 р. закінчив Краматорський індустріальний інститут за фахом "Машини і технологія обробки металів тиском".
Засновник Партії Праці. Один з співзасновників Партії регіонів. Президент федерації настільного тенісу України (1997-2018 рр.)
Переможець Всеукраїнської акції «Золота фортуна» (1998 р.)
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003 р.). Нагороджений знаками: «Шахтарська слава» III ст. (1974 р.), II ст. (1979 р.), I ст. (1984 р.); орденами: «За заслуги» III ст. (1999 р.), II ст. (2002 р.), I ст. (2011 р.); «За трудові досягнення» IV ст. (2000 р.), «Слава на вірність Вітчизні» III ст. (1999 р.)
Герой України (з врученням ордена Держави, 21 листопада 2006 р.).
Володимир Олександрович Сергієнко (1958 р. н.) – Технічний директор, директор ТОВ "Завод автогенного обладнання Донмет" (з 1990 р. по теперешній час).
У 1980 р. закінчив Краматорський індустріальний інститут за фахом "Машини і технологія обробки металів тиском".
До цього працював: майстер ділянки механообробки редукторного цеху НКМЗ (1980 р., 1982 р.), інженер-конструктор НДПТМЮ, молодший науковий співробітник (1982-1989 рр.), інженер-дослідник проектно-дослідницького кооператива ГОСТ-80 (1989-1990 рр.).
Веде активну громадську роботу: член Клубу підприємців Краматорську (з 2011 р.), член ГО "Наш Краматорськ" (з 2014р.), член Громадської ради м. Краматорськ (з 2015 р.)
Олександр Костянтинович Гребе – к. техн. н.; – Ген. директор ЗАТ "Крамтеплоприбор", також обіймав посаду заст. гол інженера СКМЗ.
Закінчив Краматорський індустріальний інститут за фахом "Машини і технологія обробки металів тиском".
Займається науковою діяльністю та має багато патентів України.
Випускники, які вносять(или) немалий внесок в розвиток промисловості України
Випускники, які працюють(вали) на ПАТ «Енергомашспецсталь»: Ю. М. Касьянов – гол. інженер; О. В. Лиманський – нач. термічного цеху, був також нач. КПЦ: ПрАТ «НКМЗ» та ПАТ «ЕМСС»; М. П. Єндеберя – нач. відділу АСУ; В. О. Гладков – нач. мех. бюро КПЦ; В. О. Караченцев – був нач. відділу контролю якості кувань; І. С. Федосов – був заст. нач. ВГМех та інші, які працюють майстрами або інженерами, робітниками тощо.
Випускники, які працюють(вали) на ПрАТ «НКМЗ»: В. С. Буртасенков – гол. інженер “Дивізіону валків та енергетичного обладнання”; Д. С. Кравець – нач. бюро маркетингу и контрактів “Металургійного дивізіону”; Б. І. Ворочек – нач. відділу розвитку персоналу; були нач. КПЦ - 2: О. В. Лиманський, Ю. Ю. Доложевський; А. В. Казанцев – заст. нач. бюро маркетингу и контрактів “Металургійного дивізіону”; С. О. Плосконний – був заст. нач. КПЦ-2 з виробництва; В. О. Базаров – заст. нач. СПЦ з виробництва; С. А. Поляков – заст. нач. КПЦ-2 з виробництва; С. С. Захарчук – нач. лабораторії валків і деталей енергетичного обладнання; Д. І. Донской – нач. відділу редукторів та інші, які працюють майстрами або інженерами, бригадирами тощо.
Випускники, які працюють(вали) на інших підприємствах та фірмах: С. О. Калінін – керівник ГО «ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР "РОЗВИТОК"»; О. С. Кучерук – керівник компанії «Шалене свято»; М. В. Слащов – директор ТОВ «ПАРТНЕР М», заст. директора ТОВ «ПМ ОІЛ»; О. М. Мілаков – директор Приватне підприємство "АЗОВ МЕХАНОМОНТАЖ" (м. Маріуполь); О. В. Коробко – був нач. мех. цеха№6 ПрАТ «НКМЗ», був директором виробництва (ПАТ «Донецькгірмаш», ПАТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ»), заст. ген. директора з виробництва ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» (ЛКМЗ); М. С. Рибас – вик. о. директору ЗАТ "Крамтеплоприбор"; С. О. Кіпко – нач. відділу перспект. розробокТОВ "Енерготехнології"; П. О. Костоглод – нач. мех. цеху ПАТ «Технологічне та спеціальне обладнання»; Л. В. Попівненко – нач. інструм. цеху НВП «ПРОМТЕХКОНСТРУКЦІЯ» Завод важких ланцюгів; І. О. Іванова – керівник гуртка "Радіожурналіст" Центра позашкільної роботи та інші.
Випускники, які присвятили себе Академії та розвитку науки України
Лев Леонідович Роганов (1936 р. н. – 2018 р.) — к. техн. н. (1972 р.), д. техн. н. (1989 р.); професор (1991 р.) — був: проректором з навчальної роботи ДДМА (1988-1989 рр.); завідувачем кафедр: «Деталі машин» (1975-1988 рр., 1989-2000 рр.), «Машини і технології обробки металів тиском» (2000-2011 рр.); Відмінник освіти України (2008 р.).
У 1963 р. закінчив Краматорський індустріальний інститут за фахом "Машини і технологія обробки металів тиском".
У 1970 р. нагороджений ювілейною медаллю "За доблесну працю", орденом "Знак пошани" 20. 08. 1986 р.
Роганов Л. Л. - Засновник і керівник наукової школи «Розробка швидкодіючих машин статико-динамічним впливом на метал», яка діє понад 30 років.
На основі наукових досліджень і винаходів професора Л. Л. Роганова були розроблено 83 нові технологій і машин на базі гідропружних і клиношарнірних приводів, виконано 157 проектів і розробок для різних галузей господарства: машинобудування, приладобудування, гірничої справи, транспорту, енергетики, сільського господарства, будівництва, оборонної промисловості. Впроваджено у виробництво понад 30 різних винаходів. Створені унікальні машини й технології, які не мають аналогів у світі, закріплюють пріоритет України в галузі швидкодійних машин і технологій, у тому числі: технології статико-динамічного деформування матеріалів, швидкодійні молоти, прес-молоти, іспитові стенди з точним дозуванням енергії та інші.
Розробки впроваджені на Білокалитовинському й Ступинському металургійних комбінатах, Одеському заводі «Строймаш», НІАТ (Москва), ВІЛС (Москва) та ін. – у цілому на 28 підприємствах 19 міст СНД.
Був автором понад 300 наукових праць (статті, посібники, авторські свідоцтва, патенти, монографії), тобто опублікував понад 180 наукових праць. Мав 170 винаходів.
За розробленим Роганова Л. Л. напрямку науки захищено 9 кандидатських та 2 докторських дисертацій. У 2004році Роганова Льву Леонідовичу присвоєно почесне звання "Заслужений професор ДДМА".
Л. Л. Роганов був членом спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій при ДДМА й Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля.
Він став переможцем конкурсу ДДМА в номінації «Кращий винахідник ДДМА» (2005 р.). Л. Л. Роганов нагороджений: срібною медаллю ВДНГ СРСР, дипломами I і II ступенів ВДНГ УРСР, Почесною грамотою Мінважмашу СРСР, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005 р.), знаком «Відмінник освіти України» (2008 р.).
Юрій Володимирович Макогон (1947 р. н.) — к. екон. н. (1987 р.), д. екон. н. (1994 р.); професор з міжнародної економіки — професор кафедри «Економіка підприємства» ДДМА; дійсний член Академії екон. наук України; Відмінник освіти України (1999 р.); засл. діяч науки і техніки України (2007 р.); повний кавалер почесного знака «Шахтарська слава».
У 1970 р. закінчив Краматорський індустріальний інститут за фахом "Машини і технологія обробки металів тиском".
Ю. В. Макогон починав на виробництві та займався наукою, він був: нач. механо-складального цеху на ВО «Донецькгірмаш», нач. дослід. вироб-ва спец. констр.-технол. бюро Донецького дослід. заводу технолог.обладнання (1976-1980 рр.); нач. вироб-ва, нач. планово-економ.відділу, гол. економіст Ясиноватського машзаводу (1982-1989 рр.); викладачем в провідних вузах м. Донецька (1988-1994 рр.); зав. кафедрою «Управління трудовими ресурсами», потім професор кафедри «Менеджмент ЗЕД» Донецького державного університету управління (1994 р.); зав. кафедрою «Міжнародна економіка» Донецького національного університету, очолював Регіональну філію Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьк, завідував сектором Інституту економіки промисловості НАН України (1995-2016 рр.).
Зараз Ю. В. Макогон – голова спеціаліз. ради з присудження наук. ступеню кандидата наук Маріупольського державного університету, професор цього університету (2018 р.).
Його нагороджено: Орденом за заслуги ІІІ ступеня (2011 р.); Почесною грамотою Верховної Ради України (2010 р.); Золотою медаллю ім. М. І. Туган-Барановського (2002 р.); знаками: «Петро Могила» (2007 р.), «Шахтарська слава» (I, II, III ступенів); «Відмінник освіти України» (1999 р.). Серед відзнак вченого також: почесна нагорода «Золотий Скіф» («Пальма Мерцалова»); міжнародна нагорода «Орден Сократа» (Велика Британія, 1999 р.); орден Ломоносова (2008 р.); медалі: «За сприяння в охороні Державного кордону України» (2009 р.), «За доблесну працю» (1970 р.), «Захисник Вітчизни» (1999 р.) та численні ювілейні медалі Радянського Союзу та України.
У 2003 р. Юрій Володимирович став лауреатом міжнародної премії Сократа.
Ю. В. Макогон удостоєний багатьма почесними званнями – Почесний академік Академії наук вищої школи України (2014 р.); академік Академії екон. наук України (2007 р.); почесний професор: Маріупольського державного університету та Приазовського державного технічного університету (м. Маріуполь), Донбаської державної машинобудівної академії (ДДМА) (м. Краматорськ), Донецького державного університету економіки і управління, Харбінського університету комерції (Китай). У 2003 році Юрія Володимировича обрано почесним членом Академічної Ради господар. Академії ім. Д. Ценова (Болгарія).
Ю. В. Макогон є автором понад 500 наукових та 150 навчально- методичних публікацій, має 15 авторських свідоцтв, є автором та співавтором 20 монографій. Під його керівництвом підготовлено 54 кандидати та 14 докторів економічних наук.
Володимир Анатолійович Федорінов (1949 р. н.) — к. тех. н. (1981 р.), професор – зав. кафедрою «Автоматизовані металургійні машини та обладнання» ДДМА, Відмінник освіти України (1999 р.).
У 1972 р. закінчив Краматорський індустріальний інститут за фахом "Машини і технологія обробки металів тиском".
В ДДМА працює з 1976 року: ст. інженер НДС (1976–1977 рр.); ст. викладач (1977–1982 рр.); доцент (1982–1985 рр.); зав. кафедрою АММ (1985–1989 рр.); проректор з науково-дослідної роботи ДДМА (1989–2003 рр.); ректор ДДМА (2003–2014 рр.).
Наукові дослідження в галузі холодної прокатки смуг й стрічок із чорних і кольорових металів і сплавів проводить із 1976 року.
Він розробив новий технологічний процес холодної прокатки металів, а також конструкції клітей прокатних станів і іншого прокатного обладнання.
Тривалий період наукова робота В. А. Федорінова була пов'язана з дослідженням і розвитком процесів асиметричної прокатки, у тому числі з розробкою теоретичних основ, технології й впровадженням у виробництво процесу деформування між нерухомим і привідним валками (процесу ДНПВ). На основі цих досліджень був створений і введений в експлуатацію на Артемівському заводі кольорових металів перший у світі спеціалізований стан ДНПВ 50/450х450. Був розроблений новий метод комплексного дослідження умов зовнішнього тертя при прокатці й волочінні, а також обладнання для цього методу.
З 2006 року В. А. Федорінов очолює одну з провідних наукових шкіл Академії, засновану в 1963 році професором В. Ф. Потапкіним.
Розробки Федорінова В. А. впроваджені на Артемівському заводі кольорових металів, Новокраматорському машинобудівному заводі, Старокраматорському машинобудівному заводі, УкрНДІМеталургМаш і ін.
Його нагороджено знаками: «Винахідник СРСР», «Відмінник освіти України» (1999 р.), «За наукові досягнення» (2009 р.), «Петро Могила» (2009 р.) та присвоєно почесне звання «Заслужений професор ДДМА» (2010 р.)
В. А. Федорінов має: 267 наукових праць, з них 116 винаходів, у тому числі 4 патенти (США, Франції, Італії), 3 монографії.
Під керівництвом Федорінова В. А. захищено 9 кандидатських дисертацій. За його ініціативою було засновано «Студентський вісник ДДМА» (фахове видання ВАК України) та у період роботи проректором з НДР став ініціатором і розробником «Програми роботи з обдарованими студентами».
Випускники, які вносять(или) немалий внесок в розвиток науки України
Випускники, які працюють(вали) в ДДМА: С. Г. Карнаух – к. тех. н., доцент, зав. кафедрою ОПМ ДДМА, був проректор з економ. та соціал. питань ДДМА; С. В. Подлєсний – к. тех. н., доцент, декан ФАМІТ ДДМА; Я. Є. Пиц – к. тех. н., доцент був заст. декана ФІМ ДДМА, вик. о. зав. кафедрою МПФ ДДМА; В. Г. Середа – к. тех. н., доцент був зав. кафедрою МТО ДДМА; Ю. С. Холодняк – к. тех. н., доцент, вик. о. зав. кафедрою «Технічної механіки» ДДМА; Н .В. Чоста – к. тех. н., доцент була вик. о. зав. кафедрою ОПМ ДДМА та багато викладачів нашої й інших кафедр ДДМА, ВНЗ, коледжів, ВПУ, ПТУ та навіть вчителі шкіл.
Окрім цього є багато випускників наукових шкіл кафедри, які захистили кандидатські або докторські, наприклад: О. Ф. Тарасов – д. техн. н., професор, зав. кафедрою КІТ ДДМА; В. С. Рижиков – к. тех. н., доцент був зав. кафедрою «Економіки підприємства» ДДМА; С. Г. Прийменко – к. тех. н., доцент, був деканом ЕГФ ДДМА; О. Ю. Мельников – к. тех. н., доцент, президент Клубу інтелектуальних ігор ДДМА, Web-редактор Газети “Академія” та багато інших.