ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Із Різдвом Христовим і прийдешнім Новим роком!
6.jpg

Шановні викладачі, співробітники, здобувачі освіти і слухачі підготовчих курсів ДДМА!

Середа, 25 грудня 2024
Сесія наукових заходів зі штучного інтелекту в Академії
1.jpg

У ДДМА пройшла сесія зі штучного інтелекту (ШІ), до якої увійшли XXIII Міжнародна наукова конфер...

Понеділок, 23 грудня 2024
Перемога на Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції «Південно-Східна Україна: зі стародавності у ХХІ століття»
1.jpg

ХVІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді «Півд...

Четвер, 19 грудня 2024
Медіагрупа «Академія» – 25 років натхненної роботи
000.jpg

17 грудня медіагрупа «Академія» вважає своїм днем народження, бо саме в цей день 25 років тому в...

Вівторок, 17 грудня 2024
Всеукраїнська конференція «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» об’єднала учнівську та студентську молодь з усієї України
1.jpg

ХV Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очим...

Понеділок, 16 грудня 2024

Кураторська година до Дня пам'яті жертв Голодомору

5.jpg

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. У ХХ ст. український народ тричі страждав та вмирав від голоду: у 1921–23 рр., 1932–33 рр. та в 1946–47 рр. Однак саме голод початку 1930-х років офіційно вважається геноцидом, свідомим та запланованим актом знищення людей без зброї. Зброєю став штучний голод. На користь цього факту свідчить і приховування масштабів трагедії, заперечення голоду, продовження хлібозаготівельних кампаній, незважаючи на масову загибель людей та випадки канібалізму. Щохвилини помирало 17 людей, щодня – понад 30 тисяч. Голод став соціально-гуманітарною катастрофою національного масштабу. Наслідком геноциду стала знищення українців, руйнування традиційного укладу селянського життя, порушення генетичного фонду народу, моральні та психологічні зміни в колективній свідомості.

22 листопада на кафедрі філософії та соціально-політичних наук ДДМА до Дня пам'яті жертв Голодомору відбулась кураторська година для студентів різних курсів спеціальності «Політологія». Організаторами виступили студенти першого курсу.

Данило Брадулов розкрив причини Голодомору 1932–33 років. Роман Манаєнко навів ключові факти з історії СРСР та УРСР початку 1930-х років (закон «про п’ять колосків», постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп», система «чорних дошок» для колгоспів та ін.). Наслідки Голодомору були представлені в доповіді Давида Озеряна.

Цікавою була доповідь Анастасії Архипенко про відображення трагедії в літературі та образотворчому мистецтві. Картини В.Курилика, М.Бондаренко, твори В.Барки, У.Самчука, Б.Олійника, Л.Костенко, художні та документальні фільми стали важливим інструментом осмислення минулого, формування пам’яті та боротьби за визнання Голодомору актом геноциду проти українського народу.

Виступи Данила Руденка та Владислава Попова доповнили картину тих подій важливими фактами.

Пам’ять про Голодомор є важливим елементом процесу формування української національної ідентичності. Згуртування українців навколо спільної історичної пам’яті, захист демократичних цінностей та побудова більш гуманного та справедливого суспільства – ось основна задача нинішніх та майбутніх поколінь.


Юлія Яковенко, доцентка кафедри філософії та СПН

6.jpg 7.jpg 8.jpg
9.jpg 10.jpg 11.jpg