ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Як вишукано та красиво говорити українською
1.png

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...

П'ятниця, 21 лютого 2025
Одинадцяті роковини Майдану
1.jpg

20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім то...

Четвер, 20 лютого 2025
19 лютого – День Державного Герба
1.jpg

Державний Герб України – офіційний символ нашої держави, один із трьох державних символів Україн...

Середа, 19 лютого 2025
Галина Клименко – науці, освіті та розвитку машинобудування
2.jpg

18 лютого 2025 року відзначає свій ювілей доктор технічних наук, професор, видатний науковець і ...

Вівторок, 18 лютого 2025
Вічна пам’ять Герою
 у рамці.jpg

Наша земля втратила справжнього захисника, воїна світла і честі – Олександра Плотнікова. В...

Понеділок, 17 лютого 2025

Кураторська година до Дня пам'яті жертв Голодомору

5.jpg

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. У ХХ ст. український народ тричі страждав та вмирав від голоду: у 1921–23 рр., 1932–33 рр. та в 1946–47 рр. Однак саме голод початку 1930-х років офіційно вважається геноцидом, свідомим та запланованим актом знищення людей без зброї. Зброєю став штучний голод. На користь цього факту свідчить і приховування масштабів трагедії, заперечення голоду, продовження хлібозаготівельних кампаній, незважаючи на масову загибель людей та випадки канібалізму. Щохвилини помирало 17 людей, щодня – понад 30 тисяч. Голод став соціально-гуманітарною катастрофою національного масштабу. Наслідком геноциду стала знищення українців, руйнування традиційного укладу селянського життя, порушення генетичного фонду народу, моральні та психологічні зміни в колективній свідомості.

22 листопада на кафедрі філософії та соціально-політичних наук ДДМА до Дня пам'яті жертв Голодомору відбулась кураторська година для студентів різних курсів спеціальності «Політологія». Організаторами виступили студенти першого курсу.

Данило Брадулов розкрив причини Голодомору 1932–33 років. Роман Манаєнко навів ключові факти з історії СРСР та УРСР початку 1930-х років (закон «про п’ять колосків», постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп», система «чорних дошок» для колгоспів та ін.). Наслідки Голодомору були представлені в доповіді Давида Озеряна.

Цікавою була доповідь Анастасії Архипенко про відображення трагедії в літературі та образотворчому мистецтві. Картини В.Курилика, М.Бондаренко, твори В.Барки, У.Самчука, Б.Олійника, Л.Костенко, художні та документальні фільми стали важливим інструментом осмислення минулого, формування пам’яті та боротьби за визнання Голодомору актом геноциду проти українського народу.

Виступи Данила Руденка та Владислава Попова доповнили картину тих подій важливими фактами.

Пам’ять про Голодомор є важливим елементом процесу формування української національної ідентичності. Згуртування українців навколо спільної історичної пам’яті, захист демократичних цінностей та побудова більш гуманного та справедливого суспільства – ось основна задача нинішніх та майбутніх поколінь.


Юлія Яковенко, доцентка кафедри філософії та СПН

6.jpg 7.jpg 8.jpg
9.jpg 10.jpg 11.jpg