- Деталі
-
Опубліковано: Понеділок, 03 червня 2024, 13:03
ХХІІ Міжнародна науково-технічна конференція «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку» проводилась кафедрою «Комп’ютерізовані мехатронні системи, інструменти та технології» ДДМА в м. Тернопіль 28-30 травня 2024 р. Ця конференція традиційно об’єднує провідних фахівців, науковців і представників промисловості для обговорення важливих питань та інновацій у сфері машинобудування. Учасники щиро подякували Збройним Силам України за їхню підтримку та можливість проведення цієї конференції. У ці складні часи вони забезпечують обороноздатність нашої країни та зберігають її незалежність. Зазначили, що ця конференція стала можливою завдяки їм. Також особливу подяку організатори висловили Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя за гостинність і підтримку в організації цієї конференції. Завдяки їхній допомозі стало можливим проведення пленарного засідання в очному форматі, незважаючи на складні обставини.
У матеріалах конференції опубліковано понад 100 доповідей, які висвітлюють актуальні проблеми та перспективи розвитку важкого машинобудування. Тези доповідей охоплюють широкий спектр тем, від інновацій у матеріалах та технологіях до екологічних аспектів виробництва, автоматизації процесів, економічних аспектів та проблеми підготовки кадрів. На цій конференції були присутні учасники, які представляють провідні наукові установи, університети та промислові підприємства:
- Донбаську державну машинобудівну академію;
- Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя;
- Краматорський завод важкого верстатобудування;
- Перечинський механічний завод;
- Івано-франківський національний технічний університет нафти і газу;
- Луцький національний технічний університет;
- Національний університет «Одеська політехніка»;
- Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського»;
- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Національний університет «Чернігівська політехніка».
Відкривали конференцію ректор ДДМА проф. Віктор Ковальов та проректор з наукової роботи ТНТУ проф. Павло Марущак. Вони виступили з привітальними словами та, зокрема, відмітили, що Донбаська державна машинобудівна академія, тимчасово переміщена до Тернополя, продовжує свою діяльність і завдяки спільним зусиллям ми маємо змогу підтримувати наші наукові й освітні проєкти.
З особливою приємністю вітали учасники конференції представників Краматорського заводу важкого машинобудування та Перечинського механічного заводу. Директор ПМЗ Юрій Козинський та директор з персоналу КЗВВ Олександр Шевченко наголосили, що важке машинобудування є однією з ключових галузей для Краматорська та України в цілому. Краматорськ, як центр важкого машинобудування, відіграє важливу роль в економічному розвитку нашої країни. Особливо підкреслили роль машинобудування Краматорська під час війни. Наші підприємства, не зважаючи на виклики та ризики, продовжують працювати, підтримуючи обороноздатність України та віддані справі спільної перемоги та відбудови країни. Представники підприємств запросили науковців та освітян до співпраці, наголосили на можливості працевлаштування випускників на заводах, які тимчасово переміщені для подолання кадрового голоду.
Учасники конференції привітали професора Ігоря Луціва – колегу, вчителя, багаторазового опонента та почесного професора ДДМА, завдяки якому наукові школи верстатників ТНТУ та Краматорська мають тісну багаторічну плідну співпрацю.
Представник Національного університету «Одеська політехніка», директор Інституту цифрових технологій, дизайну та транспорту, д-р техн. наук, професор Володимир Тонконогий відзначив стійкість та непохитність Одеси під час війни. Незважаючи на виклики, місто продовжує свій розвиток та зберігає свою унікальну атмосферу та культурний дух. Така стійкість є важливим прикладом для нас усіх і підкреслює значення нашої об'єднаної роботи у складних умовах.
Також з короткими доповідями виступили професор кафедри комп’ютеризованого машинобудування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Віталій Панчук, представники Луцького національного технічного університету: завідувач кафедри прикладної механіки та мехатроніки Ростислав Редько та професор Олександр Повстяной.
Доповідь професора Національного університету «Львівська політехніка» Ігоря Грицая була присвячена розвитку технологій нарізання зубчастих коліс та викликала велику зацікавленість учасників конференції. Значне поширення зубчастих коліс як невід’ємних складових більшості сучасних машин зумовило розвиток нових та удосконалення існуючих методів їх виготовлення. До найпрогресивніших технологій зубонарізання в наш час відносять метод «роwer skiving». Порівняно з традиційними технологіями зубообробки – черв’ячним зубофрезеруванням та зубодовбанням роwer skiving характеризується великою швидкістю різання, малим часом допоміжних переходів, високою продуктивністю і якістю зубчастих коліс. Останнім часом цей метод почали використовувати для виготовлення зубчастих коліс великих модулів для передач і приводів важких машин. Розвиток цього методу, відомого раніше як зуботочіння, відбувається в таких напрямах: підвищення жорсткості, вібростійкості та рівня синхронізації приводів скайвінг-верстатів; удосконалення систем числового керування верстатами і їх приводами; розроблення комп’ютерних систем моделювання процесів різання, формоутворення і моделювання супутніх їм процесів та явищ; поширення цього методу на колеса зовнішнього зачеплення; розвиток конструкцій скайвінг-інструментів. Розробки, які ведуться у Львівській політехніці та створена авторами система комплексного дослідження цього процесу дала змогу проаналізувати та оцінити напрацювання в цій галузі та виправити помилки у трактуванні процесу power skiving.
Найбільш дискусійною стала доповідь представника Національного університету «Чернігівська політехніка» – доцента кафедри технологій машинобудування та деревообробки Сергія Сапона, яка була присвячена практичним рішенням у мотивації здобувачів освіти машинобудівних спеціальностей. У своїй доповіді Сергій Сапон обґрунтував важливість мотивації студентів як одного з ключових факторів успішного навчання та професійного розвитку; представив практичні методи та підходи до мотивації студентів, включаючи застосування новітніх технологій, інтерактивні методи навчання та залучення студентів до реальних проєктів; розглянув психологічні аспекти мотивації, зокрема вплив викладача на мотивацію студентів, створення сприятливого навчального середовища та розвиток особистісно-орієнтованого підходу; поділився успішними прикладами з практики, де впровадження цих методів дало позитивні результати, підвищивши зацікавленість і успішність студентів. Доповідь викликала активне обговорення, що свідчить про важливість та актуальність теми мотивації в освітньому процесі, особливо в технічних спеціальностях.
Учасники конференції підкреслили важливість подальшої співпраці для вирішення актуальних проблем важкого машинобудування, активізації і координації наукових досліджень та інноваційних розробок, конструювання, виготовлення та експлуатації машин, верстатів, інструментів, розробки та впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій, підвищення якості підготовки спеціалістів та кадрів вищої кваліфікації.
