ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

«Срібло» на Чемпіонаті України з класичного пауерліфтингу
5.jpg

Чемпіонат України 2024 року з класичного пауерліфтингу серед вихованців дитячо-юнацьких спортивн...

Вівторок, 19 листопада 2024
Викладачі Академії – серед розробників та рецензентів ЄФВВ-завдань предметного тесту з інформаційних технологій – 2024
1.jpg

Цьогоріч викладачі Донбаської державної машинобудівної академії – канд. техн. наук, доцент...

Понеділок, 18 листопада 2024
З Міжнародним днем студентів!
2.jpg

Дорогі наші здобувачі освіти! Щиро вітаємо вас із Міжнародним днем студентів – святом знан...

Неділя, 17 листопада 2024
Студрада ДДМА вітає здобувачів освіти Академії з Днем студента та запрошує взяти участь у тематичній онлайн-грі
1.png

Шановні студенти Донбаської державної машинобудівної академії! Рада студентського самоврядування...

Неділя, 17 листопада 2024
Після Фестивалю «Sikorsky Challenge» знову запрошує на навчання
6.png

Післявоєнна відбудова України має базуватися на швидкому та ефективному впровадженні інноваційни...

П'ятниця, 15 листопада 2024

«Тоді жоден будинок не згорів, а зараз горять, горять…»

1.jpg

98-річна мешканка захопленого росіянами селища Очеретине на Донеччині самотужки подолала 10 кілометрів на підконтрольну Україні територію.

Як повідомили в Національній поліції України, будинок, який Лідія Степанівна будувала власними руками, зруйнували росіяни, а її рідні зазнали поранень. За словами пенсіонерки, село зазнало значно гірших руйнувань, ніж під час Другої світової війни – тоді в селі не згоріла жодна хата. Лідія Степанівна розповіла, що втікала з окупації разом із сином, невісткою та онукою, але через обстріл вони розділились, і старенька сама йшла під обстрілами майже цілий день.

Бабуся розповідає, що кілька разів падала без сил, переводила дух, але продовжувала свій шлях. Увечері жінку помітили військові і передали евакуаційній групі «Білий Янгол».

«У розпал боїв пенсіонерка дивом залишилася живою та неушкодженою», – зазначають правоохоронці.

Наразі Лідія Степанівна у відносній безпеці – вона перебуває в притулку для евакуйованих. Старенька каже, що, незважаючи на складний шлях, почувається добре.

«Я ту війну пережила і цю війну переживаю. Лишилася без нічого», – зазначає пенсіонерка.

Правоохоронці знайшли родичів жінки, яким також удалося покинути зону активних бойових дій. Зазначають, що старенька незабаром матиме можливість возз’єднатися із сім’єю.

У День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні гірко про таке писати, гірко, що нашим людям доводиться переживати жахи війни, знову…

Сьогодні Україна і весь світ вшановує пам'ять людей, героїв, які врятували світ від гітлерівського нацизму й подарували життя мільйонам. Та, на превеликий жаль, страшне минуле, про яке зі сльозами на очах розповідали наші бабусі й дідусі, стало реальністю: російські окупанти занурили світ у війну, а Україна – знов у вогні.

Сьогодні ми боремося у війні, найбільшій з часів Другої світової.