ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Наукову роботу студента спеціальності «Політологія» відзначено на всеукраїнській конференції
1.jpg

Х Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція «Державотворчі процеси в Україні: через віки у Х...

Вівторок, 01 квітня 2025
Вітаємо ювілярів!
3.jpg

Ректорат, профком і медіагрупа «Академія» щиро вітають ювілярів березня 2025 року:

Понеділок, 31 березня 2025
Представники Академії – кращі в програмуванні за спеціальністю «Інформаційні системи та технології»
1.jpg

29 березня під час проведеного ГС «Харківський кластер інформаційних технологій» заходу &l...

Понеділок, 31 березня 2025
На березневому засіданні Вченої ради
1.jpg

На березневому засіданні Вченої ради Донбаської державної машинобудівної академії були вирішені ...

П'ятниця, 28 березня 2025
Студент Академії пройшов до фіналу конкурсу наукових робіт «Black Sea Science–2025»
6.jpg

Студенти ДДМА взяли участь у черговому Міжнародному конкурсі студентських наукових робіт «...

Четвер, 27 березня 2025

Опубліковано текст Радіодиктанту національної єдності

1.jpg

Українське радіо опублікувало текст Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності–2024, який написала українська письменниця Оксана Забужко. Тож можете себе перевірити.

МАГІЯ ГОЛОСУ

Спочатку був "брехунець". З нього починався день: клац! – і пронизливе рокотання перших тактів "Реве та стогне…", а за ним примусово-бадьоре "Говорить Київ!" давали знак, що з-під теплої ковдри хоч-не-хоч пора вилізати.

Діти люблять чутися в гурті. Було приємно думати, що цієї миті по країні мільйони дітей так само збираються до школи, а їхні тати-мами – на працю, і всіх нас об’єднує голос із радіо. Людський голос – то взагалі матерія магічна, в нього можна закохатись, навіть не бачивши носія. "Оксано, Оксано, я чую твій голос, то вітер мені з України приніс", – під це танґо й досі танцюють на весіллях, не підозрюючи, що це фольклор засланчий, гулагівський – не до коханої дівчини звернений, а до легендарної співачки Оксани Петрусенко, чий спів у сталінські роки Всесоюзне радіо доносило і в сибірську пущу.

А в 1960-1980-ті, коли єдиною дозволеною формою патріотизму було вболівання за київське "Динамо", Україна була закохана в голоси футбольних коментаторів. Їх упізнавали з півслова, в їхніх модуляціях ловили, мов ковток свіжого повітря, солідарність зі "своїми" і обурення привілеями москвичів, котрим безсоромно підсуджували судді у вирішальних матчах. Аж дивно, яке багатство сенсів здатен виражати людський голос самою лиш інтонацією!

Згодом телевізор притупив нам на те слух.

Та, попри всі зміни технологій, от уже сто років Україна звучить в ефірі планети власним голосом. І нашого голосу більше нікому й ніколи не вимкнути й не заглушити.

 

Згодом опублікуємо аналіз складних місць у диктанті.