ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизація і нанотехнології сучасного машинобудування»
2.jpg

Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизація і нанотехнол...

П'ятниця, 25 квітня 2025
На урочистому засіданні Вченої ради
1.jpg

На квітневому урочистому засіданні Вченої ради ДДМА були заплановані питання, які підкреслили до...

П'ятниця, 25 квітня 2025
Підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт в один тур 2024/2025 н.р.
12.jpg

У рамках проведення Днів науки (Наказ ректора №12 від 25 березня 2025 року) і на виконання листа...

Четвер, 24 квітня 2025
Академія відсвяткувала 72-гу річницю з дня заснування
1.jpg

Традиційно День Академії відзначається наприкінці квітня. Тож цього року свято до дня народження...

Четвер, 24 квітня 2025
ІЗ ДНЕМ АКАДЕМІЇ!
1.jpg

Шановні викладачі, працівники, студенти, аспіранти та випускники Донбаської державної машинобуді...

Середа, 23 квітня 2025

Вшановуємо пам’ять випускників Академії, які полягли за Україну

1.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Дмитро Лисицький.

Дмитро закінчив Краматорську школу № 2, потім навчався в Донбаській державній машинобудівній академії. У дорослому житті працював у багатьох місцях, серед них – Новокраматорський машинобудівний завод, де він був заступником начальника 12-го механозбирального цеху.

«Він був хорошим машинобудівельником, грамотним керівником», – згадує його колишній колега по заводу.

З січня 2023 року Дмитро служив у десантно-штурмових військах ЗСУ.

«Ми служили в різних частинах, але, як виявилося, на одному напрямку, – розповідає друг Дмитра, з яким вони були знайомі зі шкільних років і який також захищає Україну в лавах Збройних сил. – Коли «войнушка» почалася, тоді я його востаннє бачив. Говорили про буденні речі, про які зазвичай говорять хороші друзі: як сімʼя, як діти, як батьки. Потім я пішов до армії, він – пізніше».

Дмитро Лисицький не дожив до свого 48-річчя трохи більше двох тижнів. Військового поховали на кладовищі у селищі Ясногірка (Краматорськ). Провести солдата в останню путь прийшли його родичі, друзі, колишні колеги й побратими.

Вічна памʼять герою!


На сторінці «Герої війни» ми вшановуємо пам’ять випускників і студентів ДДМА, які полягли за Україну.