ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Як вишукано та красиво говорити українською
1.png

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...

П'ятниця, 21 лютого 2025
Одинадцяті роковини Майдану
1.jpg

20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім то...

Четвер, 20 лютого 2025
19 лютого – День Державного Герба
1.jpg

Державний Герб України – офіційний символ нашої держави, один із трьох державних символів Україн...

Середа, 19 лютого 2025
Галина Клименко – науці, освіті та розвитку машинобудування
2.jpg

18 лютого 2025 року відзначає свій ювілей доктор технічних наук, професор, видатний науковець і ...

Вівторок, 18 лютого 2025
Вічна пам’ять Герою
 у рамці.jpg

Наша земля втратила справжнього захисника, воїна світла і честі – Олександра Плотнікова. В...

Понеділок, 17 лютого 2025

ВШАНОВУЄМО ПАМ’ЯТЬ ВИПУСКНИКІВ АКАДЕМІЇ, ЯКІ ПОЛЯГЛИ ЗА УКРАЇНУ

1.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Анатолій Карпенко.

Карпенко Анатолій Сергійович народився 15 вересня 1978 р.

Закінчив ЗОШ № 15, після чого вирішив вступити до закладу вищої освіти – Донбаської державної машинобудівної академії, яку закінчив у 2000 р. Після здобуття освіти був призваний на строкову службу до лав ЗСУ, відслужив, демобілізувався.

Працював менеджером з продажу на підприємствах Краматорська. Захоплювався рибальством та українською рок-музикою.

У загиблого Героя було дуже багато друзів. Усі його пам’ятають усміхненою та життєрадісною людиною. Був справжнім патріотом! Після часткового руйнування у 2022 р. житла вивіз дружину та доньку до рідних у м. Кривий Ріг. Потім переїхав сам, став на облік до військкомату. 8 вересня 2022 р. був мобілізований до лав ЗСУ.

У Анатолія залишились дружина, донька, мати, брати та дуже багато людей, яких він любив та поважав.

Вічна Слава Герою!


Сторінка пам’яті «Герої війни» – випускники ДДМА, які полягли за Україну