
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...
П'ятниця, 21 лютого 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Дмитро Попченко.
Попченко Дмитро Володимирович народився 10 березня 1998 року в селищі Олександрівка. Був дуже активний, мав широкі інтелектуальні запити, цінував порядність у людях, був відданим сином своєї Батьківщини.
«Дмитрик був старанним учнем, та найбільшим його захватом, ще з початкових класів, стали уроки фізкультури. Захоплювався різними видами спорту, але понад усе – футболом», – згадує його перша вчителька Олена Шпак.
Отримавши атестат про повну середню освіту, юнак вступив до Донбаської державної машинобудівної академії, де успішно завершив навчання у 2020 році.
Дипломований спеціаліст вирішив втілити свою мрію – здобути військову професію. Він продовжує навчання на кафедрі військової підготовки Сумського держуніверситету, де через відповідний термін отримує звання лейтенанта.
Коли Батьківщина покликала свого сина стати на її захист, лейтенант Попченко – у лавах оборонців самостійності держави. Перебуваючи в лавах ЗСУ, працював офіцером-психологом, проявляв незламність і мужність, запалюючи інших.
А далі в бій… І все закрутилось, завертілось. Така доля наших захисників на передовій – йти вперед зі зброєю в руках, звільняти кожен клаптик рідної землі, ухилятися від пострілів та вибухів, підстраховувати побратимів, а в години тиші і відпочинку заспокоювати рідних та близьких, переконувати їх що все добре і всі обов’язково повернуться додому.
Дмитро загинув 6 червня 2023 року під час виконання бойового завдання біля н.п. Опитне, що на Донеччині.
Вічна Слава Герою!