ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Перемога на Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції «Південно-Східна Україна: зі стародавності у ХХІ століття»
1.jpg

ХVІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді «Півд...

Четвер, 19 грудня 2024
Медіагрупа «Академія» – 25 років натхненної роботи
000.jpg

17 грудня медіагрупа «Академія» вважає своїм днем народження, бо саме в цей день 25 років тому в...

Вівторок, 17 грудня 2024
Всеукраїнська конференція «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» об’єднала учнівську та студентську молодь з усієї України
1.jpg

ХV Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очим...

Понеділок, 16 грудня 2024
Рада студентського самоврядування ДДМА взяла участь у зустрічі з Міністром освіти і науки України
2.jpg

У Києві в стінах Міністерства освіти і науки України відбулася офіційна зустріч представників ор...

П'ятниця, 13 грудня 2024
Чи можуть чоловіки-студенти і викладачі виїжджати за кордон
1.jpg

На сайті ДДМА публікується багато запрошень на конференції, навчання, стажування, зокрема за кор...

Четвер, 12 грудня 2024

Двигуни безпілотників стануть надійнішими

2.jpg

У 2023 році від Донбаської державної машинобудівної академії в щорічному конкурсі фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, які фінансуються з бюджету МОН України, брала участь робота «Розробка технологій і моделювання процесів обробки тиском заготовок і деталей безпілотних літальних апаратів зі зміцнених алюмінієвих сплавів» колективу науковців кафедри комп’ютерних інформаційних технологій. Науковий керівник проєкту – завідувач кафедри КІТ, д-р техн. наук, професор Олександр Тарасов.

У підсумку конкурсна комісія надала роботі Академії 89 балів зі 100 можливих, що забезпечило перемогу в конкурсі. Загалом 215 проєктів від закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, отримали фінансування.

У секції «Машинобудування», у якій брала участь наукова робота ДДМА, отримали фінансування 8 проєктів. Більше 89 балів набрали такі ЗВО, як Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (92,67), Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (91), Хмельницький національний університет (90,67), Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (89,33). У ДДМА п’ятий результат.

Ідея розробок наших вчених не випадкова. Адже тенденція розвитку безпілотної авіації іде в напрямі створення літальних апаратів з реактивними двигунами, які забезпечують не тільки підвищення швидкості та дальності польоту, а й покращення маневреності, збільшення корисного навантаження, що врешті-решт впливає на безперешкодність польоту. В одній тільки назві роботи закладено вже те, що так чекають на фронті для здобуття перемоги над московитськими загарбниками. Застосування ж реактивної безпілотної авіації є технічним проривом у сучасній війні. Крім того, це співпадає з наказом МОН № 1202 про пріоритетну тематику при проведенні конкурсу проєктів наукових розробок у частині розроблення безпілотних літальних апаратів, у тому числі систем управління при ройовому застосуванні з метою покращення перешкодозахищеності каналів керування та передачі даних безпілотних літальних апаратів і покращення дальності та ефективності ураження цілей безпілотними комплексами.

Метою роботи стало створення технологічних основ для впровадження в конструкцію безпілотних літальних апаратів та їх газотурбінних деталей двигунів зі зміцнених алюмінієвих сплавів, у тому числі високоміцних алюмінієвих сплавів нового покоління для заміни титанових сплавів при збереженні запасу міцності деталей. Багаторічна робота в цьому напрямі створила фундамент для виконання цієї теми. Це наукові статті, патенти на винаходи й корисні моделі, теоретичні та експериментальні дослідження заготовок з новітніх алюмінієвих сплавів.

У ході виконання НДР буде проведена сукупність експериментальних досліджень і моделювання процесів деформування та експериментальних робіт зі зміцнення алюмінієвих сплавів різних марок, дослідження їх механічних характеристик у різних термомеханічних умовах комбінованого деформування методами інтенсивної пластичної деформації, традиційними процесами обробки металів тиском для отримання геометрії та поверхневим пластичним деформуванням. Для вибору раціональних методів деформування та режимів буде застосовано моделювання процесів з використанням методу скінченних елементів, а також з використанням методів штучного інтелекту. Методи інтенсивної пластичної деформації з реверсивним зсувом, що розроблені виконавцями НДР, будуть використовуватися для підготовки структури злитків та зміцнення заготовок з алюмінієвих сплавів. Також буде виконана розробка нових методів інтенсивної пластичної деформації і модифікація традиційних методів деформування для виготовлення заготовок конкретних деталей безпілотних літальних апаратів та газотурбінних двигунів. Новітній надміцний алюмінієвий сплав, який буде досліджуватись, розроблено в НАН України. Але на сьогодні технологія отримання якісних деформованих напівфабрикатів, заготовок та деталей з цього сплаву відсутня.

Результати виконання НДР будуть використані для розробки технологій виготовлення лопаток, статора та ротора, компресора низького тиску (температури яких не перевищують 80°С) газотурбінних двигунів транспортних та пасажирських літаків нових модифікацій і лопаток інших газотурбінних двигунів, зокрема вертольотів, безпілотних літальних апаратів багаторазового та одноразового використання, які використовуються вітчизняними компаніями.