Донбаська державна
машинобудівна академія

Говоримо про потужну «зброю» гібридної війни

Деталі

Опубліковано: Середа, 16 лютого 2022, 03:42

Як проросійська пропаганда впливає на хід гібридної війни? Таке питання є злободенним на момент написання цього матеріалу, а враховуючи нинішню обстановку в Україні, ще й стає більш «гострим». Аби надати на нього відповідь та зробити більш детальний огляд, 10 січня у форматі онлайнової зустрічі було проведено засідання політичного дискусійного клубу ДДМА.

Доцент кафедри філософії Олександр Кваша у вступному слові підкреслив, що воєнний конфлікт із Росією триває вже не перший рік, та окрім вогнепальної зброї в хід іде не менш «важка артилерія» – пропаганда. Для кращого розуміння політичної ситуації в нашій державі варто розглянути вплив ворожих наративів із декількох аспектів. Надалі студенти, що навчаються за спеціальністю «Політологія», надали меседжи на різні теми.

Початок чергової хвилі озброєного конфлікту на території України може призвести державу-агресора до незворотних наслідків. Єдине, що залишається, – поступово змінювати світогляд українських громадян на свою користь. Студентка Софія Войтко зазначила, що із часом люди з Донеччини стали більш довірливими до російських «фейків», однак цей факт меншою мірою стосується молоді. Окрім нестабільної соціально-економічної ситуації та зниження довіри до влади, ще однією причиною сприйняття російської пропаганди став недостатньо високий рівень медіаграмотності населення. Виправлення хоча б останнього фактору може поліпшити стан, але не вирішить проблему остаточно.

Кирило Акімов зупинився на темі розповсюдження політичної дезінформації за допомогою телебачення та соцмереж. Студент нагадав присутнім про санкції від української влади щодо телеканалів «112 Україна», ZIK, NewsOne; схожа доля чекає й на канал «НАШ». Найбільша кількість російської пропаганди надходить через телеграм, однак і там чимало джерел потрапляють до «чорного списку».

Далі студент Костянтин Чоста розглянув негативний вплив «фейків». Вони впливають не лише на звичайних громадян, а й на тих, хто захищає Україну. Тим паче, багато людей вірить у неправдиві наративи щодо військовослужбовців та самого конфлікту взагалі. Виступаючий зазначив, що з використанням дезінформації Росія намагається послабити Україну зсередини: одним із стратегічних завдань агресора є руйнація морально-психологічного стану військовослужбовців. «…Але війна триває не лише на лінії розмежування. Вона триває, перш за все, на ЛІНІЇ ПЕРЕКОНАНЬ», – говорить Чоста.

На завершення Анатолій Грицина звернувся до подій 2015–2016 років та проаналізував думки експертів щодо того, що трапилося в ті часи. Використовуючи зазначену вище інформацію, доповідач зробив власні висновки та прогнози стосовно потенційних наслідків російської пропаганди в умовах сучасного воєнного конфлікту.

Усі меседжі студентів викликали реакцію у слухачів, що забезпечило продуктивну та цікаву дискусію не тільки між студентами, а й викладачами. Потрібно працювати із власним критичним мисленням та навчитися працювати із джерелами інформації, аби не потрапити під вплив «фейків» та їх відрізняти. За іншою думкою, варто взагалі не довіряти ЗМІ, оскільки будь-де можна зустрітися з пропагандою. Окрім цього, серед учасників виникла розмова щодо питання відносин Росії та країн Європи.

Дискусії такого характеру є корисними, оскільки це формує політичну культуру кожного громадянина України!

Софія Войтко