
21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Мова – це більше, ніж слова. Це пам&...
П'ятниця, 21 лютого 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
Доктор технічних наук, доцент кафедри ПТМ Павло Гавриш уже довгий час захоплюється збиранням кишенькових календариків. У його колекції є як вітчизняні, так і зарубіжні екземпляри за різною тематикою. Наприклад, у колекції живопису більше 6 тис. календарів митців з усього світу. Пропонуємо до уваги низку живопису українських митців, що представлені в колекції нашого філотайміста.
Живопис – це незвичайна сфера мистецтва, коли художник малює (не користуючись фото чи відеокамерою) природу, людей, птахів тощо, досягаючи абсолютної подібності.
«Живопис – це поезія, яку можна бачити». – Леонардо да Вінчі.
Т. Агребова, м. Київ (художник-оформлювач). Малює живу природу в себе на дачі.
М. Башкірцева, народилася в Полтавській губернії, сім’я переїхала у Францію. Вона листувалася з Гі де Мопассаном. Хворіла й померла у віці 25 років. Мопассан, був на її могилі, і сказав: «Це була єдина роза в моєму житті, чий шлях я засипав би трояндами, якби знав, що він буде такий яскравий і короткий!»
А. Брагинський, народився в 1965 році в Закарпатті, м. Мукачево. У 2008 році переїхав в Угорщину. Малює портрет, ню, абстракцію.
А. Джеріх. Народилася в Донецьку, переїхала в Крим. Малює в іронічному стилі епоху радянського союзу. Не бере участі у виставках.
Б. Запорожченко, м. Київ. Колекція цього філотайміста найбільша в Україні.
В. Зелік, мешканець м. Слов’янська. За версією англійського відомого часопису в 2010 році увійшов у сотню художників світу.
П. Кончаловский, народився у Слов’янську 9 лютого 1876 р. Навчався в Харківській художній школі, в академії Жюліана в Парижі (1897–1898 рр.) та в Петербурзькій Академії мистецтв. Написав більше 2 тис. картин. У Слов’янському музеї зберігається два полотна.
Г. Нарбут, художник-графік, ілюстратор. Народився в Чернігівській губернії. Ще в дитинстві Георгій вирізав «витинанки» – фігурки з паперу, вони були прикрасами для житла. Автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок) і проєкту герба Української держави.
Л. Панченко. Професійний художник-модельєр, народилася в с. Яблунівка Київської області в 1938 році. Закінчила Київський навчальний заклад прикладного мистецтва. У 2008 році в трьох залах Національного музею літератури України експонувалася ювілейна виставка Любові Панченко – більше 150 творів: живопис, графіка, аплікація.
Н. Пімоненко. Син іконописця та різьбяра по дереву. Микола Пимоненко змалку їздив із батьком по селах, допомагав йому в розписі іконостасів місцевих церков. У 1891 році за картини «Весілля в Київській губернії» та «Ранок Христового Воскресіння» він отримує звання почесного вільного спільника Академії мистецтв. Лувр у 1909 році купив його картину «Гопак».
Л. Тафійчук. Народилася в селі Лазищина Рахівського району. Сучасна українська художниця, свій стиль вона визначає як український folk.
Т. Шевченко. Він своєю полум’яною поетичною і мистецькою творчістю виражав споконвічні вільнолюбні прагнення нашого народу. К. Брюллов, В. Григорович, О. Венеціанов, В. Жуковський, Є. Гребінка – їх спільними зусиллями було викуплено з кріпацтва талановитого кріпака. Зберіглося 835 малюнків і картин Шевченка, що дійшли до нашого часу.
О. Шупляк. Народився в тернопільській області. Працює в різних напрямах живопису. Широку популярність у світі здобула його серія «Двозори» (авторська назва картин-ілюзій з подвійним змістом).