Донбаська державна
машинобудівна академія

Терпсихори кафедри «Фінанси»

Сьогодні в нашій рубриці про талановитих студентів кафедри «Фінанси» – граційні, енергійні та харизматичні дівчата: наші студентки, танцювальними виступами яких ми могли милуватися майже на всіх святах і урочистих заходах нашої Академії. Наші Терпсихори: Токарева Аліна (ФК 12-м), Вовненко Анастасія (ФК 12-1), Курлова Аліна (ФК 16-т), Раєвська Лілія (ФК 16-1).

Розповісти про своє захоплення ми попросили магістрантку Аліну Токареву.

- Коли ви почали танцювати? Хто надихнув вас зайнятись танцями?

- Танці – моє найсильніше захоплення. Скільки себе пам’ятаю, мені завжди подобалося танцювати. Коли я пішла до школи, одночасно почала займатися у хореографічному колективі клубу «Заря» під керуванням прекрасного педагога Каплуновської І. В. Відтоді вже пройшло 15 років, тобто вже півтора десятиріччя я серйозно займаюсь танцями. Де б я не навчалася: у школі, МК ДДМА, нашій Академії – я завжди беру активну участь у культурно-масовій роботі, зокрема – у її хореографічній складовій.

Я залишаюсь вірною своєму покликанню: танок для мене – це особлива мова, що дозволяє виразити свої почуття, емоції та думки через рух. Танці навчили мене внутрішній свободі, завдяки ним я почала дивитися на світ інакше, розширила коло свого спілкування, покращила фізичну форму, адже заняття танцями позитивно впливають на здоров’я, формують правильну поставу, забезпечують рухову активність. Крім того, танці виховують почуття естетичного смаку, долучають до прекрасного, гартують характер, дисциплінують, вчать відповідальності, оскільки колективний танець – це синергія індивідуальних внесків у загальний результат.

- Який зі своїх виступів на сцені Академії запам’ятався вам найбільше, і чому?

Складне запитання. Кожен наш танцювальний номер – дуже цікавий, має свої особливості та «родзинки». На сцені ДДМА я почала виступати з «Дебюту першокурсника – 2014», далі були концерти, присвячені Дню ФЕМ, Дню Академії, міський фестиваль «СтудДія», у яких я також брала активну участь. Танці допомогли мені також і в роботі вожатою в дитячому таборі під час підготовки танцю нашого загону.

- Чи можете ви сказати, що танці – ваше справжнє покликання? Поділіться своїми планами щодо подальшого творчого розвитку.

- Мені дуже подобається виступати на сцені, танцювати перед публікою. Здається, це в мене непогано виходить. Тож, думаю, що і в подальшому житті я завжди знайду місце для танців!

Дякуємо Аліні за цікаву розповідь і бажаємо їй подальших успіхів на творчому шляху.