ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Соколов Лев Миколайович

доктор технічних наук, професор

Засновник наукової школи «Обробка металів тиском».

Автор теорії зміцнення-знеміцнення й виведених на її основі аналітичних залежностей для опору деформації з урахуванням зміцнення-знеміцнення, які покладені в основу розрахунків системи автоматичного керування гідравлічними кувальними пресами, методів ступеневого охолодження й розрахунків еквівалентної швидкості деформації.

Понад 10 років очолював секцію машинобудування Донецького наукового центру Академії наук України.

У 1976 році організував і очолив спеціалізовану раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій із процесів і машин обробки тиском. У тому самому році відтворив кафедру ОМТ.

З 1983 по 1995 рік – член редколегії журналу «Ковальсько-штампувальне виробництво». Входив до експертної ради Мінвузу СРСР. Основні наукові праці Л. М. Соколова присвячені вивченню зміцнення металів і сплавів у процесі гарячого деформування, кування великих кувань і пресування вторинних алюмінієвих сплавів.

Опублікував понад 300 наукових праць, у тому числі: «Теорія й технологія кування», «Довідник коваля», «Кування зливків на пресах», довідкові посібники «Ковалю-штампувальнику», «Високотемпературне зміцнення й знеміцнення металів і сплавів», 3 навчальних посібники для ВНЗ.

Має понад 60 винаходів.

У 1984 році створив галузеву лабораторію «Оптимізація конструкцій і термосилові умови експлуатації штампового оснащення».

Підготував 34 кандидати технічних наук і 10 докторів технічних наук.

З 1976 року – голова спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій при ДДМА, з 1988 року – заступник голови.

Має звання «Заслужений працівник вищої школи».