Донбаська державна
машинобудівна академія

Відділ технічних засобів навчання

Історія відділу технічних засобів навчання (ВТЗН) починається зі створення в кінці 60-х років кіностудії.Кіностудія розміщувалася в корпусі по вул. Лазо (нинішній 5-й корпус академії) і була оснащена сучасним, на той момент, обладнанням. Керував нею в той час Р. А. Неупокоєв. Студія дозволяла копіювати та проектувати навчальні фільми.

У 1970 році кіностудію передали НКМЗ в обмін на обчислювальну машину «Промінь», а в 1-му корпусі була створена лабораторія забезпечення навчального процесу, завданням якої було оснащення аудиторій для перегляду навчальних кінофільмів, експлуатація та ремонт проекційної техніки. Першим керівником лабораторії став В. Т. Козлов. Головним кіномеханіком був Л. Д. Дерев'янченко. Спочатку єдиними ВТЗН були кінопроектори, як 35 -, так і 16-міліметрові. Пізніше, у 1972-73 рр., почали впроваджуватися діапроектори, спочатку ручні, а потім механізовані; на кафедрі іноземних мов були створені лінгафонні класи, в аудиторіях встановлені тестуючі за іспитами машини. На 1977 рік аудиторії і зали інституту були укомплектовані таким обладнанням: кінопроектори «Україна» - 22 комплекти; діапроектори - 33 комплекти; магнітофони - 14 шт. Автоматизовані класи АК-28М - 3 комплекти; машини для контролю знань КІБІ-5 - 35шт. ; екзаменуючи машини «Вогник» - 13 шт.; діапозитиви - 15062 кадрів; плакати - 2488 шт.; кінофільми - 218 назв.

Крім власних кінофільмів, можна було переглядати фільми, отримані за замовленнями кафедр з міського центру кінопрокату.

У 1974 році лабораторія переміщається до другого корпусу, до її складу переходять лабораторія офсетного друку і фотолабораторія. З цього часу підрозділ називається відділом ТЗН.

У 1976 р. начальником відділу ТЗН стає В. Г. Давиденко, який до цього працював інженером лінгафонного класу. Завдяки зусиллям В. Г. Давиденко, а також підтримці керівництва інституту в особі А. М. Маковського, в інституті створюється лабораторія навчального телебачення і у 1978 р. - власний телецентр. Завданням телецентру була підготовка й трансляція навчальних програм у спеціалізовані аудиторії другого корпусу. До колишніх завданнь відділу ТЗН додалося оснащення аудиторій телевізійною технікою та її ремонт, прокладання відповідних комунікацій, підготовка відео- і фотоматеріалів для демонстрації по телебаченню, створення навчальних фільмів та інформаційних програм для демонстрації під час перерв. Тісні зв'язки підтримувалися з колегами у Москві, Донецьку, Кіровограді та інших містах.

Велика робота виконувалася і працівниками фотолабораторії.  Їїхнім завданням було підготовка матеріалів для плакатів, стендів. Робилися фотографії для показу у телевізійних аудиторіях, оснащених телекамерами. Крім 2-го корпусу, такі аудиторії були створені також у 1-му та 3-му корпусах при кафедрах ЛВ, деталей машин, ПТМ, фізики та ін. До 1980 року штат відділу складав 45 осіб. Великий внесок у становлення і розвиток телецентру та відділу ТЗН утой час було зроблено також А. Н. Кулиничем, С. П. Артемовим, Г. Ковальовим, Ю. І. Романченком, В. І. Тулуповим, С. А. Ленкевічем, Г . Отришком, В. В. Ткачов им та іншимиі співробітниками.

У 1978 р. відділ ТЗН очолив В. Н. Зайцев і керував ним до 1987 р. Це був період бурхливого розвитку та використання телевізійної техніки. У зв'язку з цим кіноапарати та діапроектори стали втрачати своє значення, хоча використовувалися окремими кафедрами до 2005 р.

Часи Перебудови, особливо початок 90-х років, для інституту та відділу ТЗН у тому числі, були тяжким випробуванням. Скоротилася кількість закуповуваних витратних матеріалів, у результаті чого практично припинили функціонування телецентр і фотолабораторія, звільнилося багато кваліфікованих співробітників. Керували відділом у цей період Г. Отришко, а потім С. Г. Дейн.

У цей період починається ера персональних комп'ютерів ­ академія починає закуповувати їх замість великої ЕОМ, яка працювала в обчислювальному центрі. У 1991 р. телецентр і фотолабораторія були ліквідовані, а основним завданням відділу ТЗН стали обслуговування та ремонт комп'ютерної та іншої електронної техніки.

З моменту передачі НКМЗ обчислювальної машини «Промінь» і бере початок історія розвитку обчислювального центру. Його начальником стає В. Я. Шашков. У структурі ОЦ знаходяться відділи: АСК математичного забезпечення, електронників, відділ підготовки даних і диспетчерська, відділ системного адміністратора та операторів. Згодом купуються великі ЕОМ - «Наірі», ЄС 1020, яку пізніше замінили на ЄС 1036.

На початку 1993 р. керівництвом ВНЗ було прийнято рішення про об'єднання обчислювального центру та відділу ТЗН в один відділ - технічного забезпечення навчального процесу (ВТЗНП). 18 січня 1993 його очолив С. В. Святий. За час його роботи почався масовий перехід на персональні комп'ютери. В обчислювальному центрі вперше була створена локальна комп'ютерна мережа та файловий сервер, що дозволило підвищити надійність зберігання даних і швидкість роботи. У зв'язку з дефіцитом сучасних комп'ютерів, був створений перший спеціалізований комп'ютерний клас для викладачів. Почалися перші масові закупівлі персональних комп'ютерів.

У 1997 році у зв'язку зі значним збільшенням кількості співробітників і обсягу виконуваних робіт було ухвалено рішення розділити ВТЗНП на три структурних підрозділи: обчислювальний центр, відділ ТЗН і рекламно-видавничий відділ (РВВ).

З 1 липня 1997 р. відділом ТЗН керує М. В. Срибнік. За цей час комп'ютерний парк збільшився и становить майже 1000 одиниць комп'ютерної техніки, більше 250 принтерів. Серверний парк складає 20 серверів. В академії побудована одна з кращих комп'ютерних мереж ВНЗ України, впроваджуються сучасні технології використання, підтримки й обслуговування комп'ютерного та серверного парку. Майже у 100 разів розширився канал доступу до мережі Інтернет: з 33,6 Кбіт / с до нинішніх 3000 Кбіт / с.

Зараз у ІОЦ є нові завдання. Окрім забезпечення навчального процесу, у класах ПЕОМ ІОЦ виконує і деякі завдання АСК: «Абітурієнт», «Кадри ПВС та НДП», «Діти до 18 років», створення та підтримка бази даних для замовлення на виготовлення студентських квитків і дипломів бакалаврів і спеціалістів -магістрів, роздруківка витягів до дипломів про вищу освіту на державних бланках та ін.

Значний внесок у становлення оновленого відділу ТЗН зробили такі співробітники, як С. В. Моісеєв, Н. Н. Лежнев, Д. Н. Савченко, В. І. Карабедянц.

Поряд з комп'ютерною, в академії широко використовується проекційна техніка. На зміну застарілим діа- та кінопроекторам прийшли сучасні графо- і мультимедійні проектори. Це дозволяє підняти викладання дисциплін на сучасний рівень.

Відділ обслуговує комп'ютерний і серверний парк, друковану та копіювальну техніку, підтримує комп'ютерну мережу. До послуг викладачів - 7 мультимедійних проекторів, 35 графопректоров.

Використання мережевих та інформаційних технологій в академії почалося у1994 р. Тоді почали функціонувати перші комп'ютерний клас і комп'ютерна мережа. Перший комп'ютерний клас складався з 15 бездискових станцій, які працювали під керуванням сервера Novell Netware 3.5. Мережа була організована за технологією «шина». Було також кілька комп'ютерів, які працювали автономно. Ці комп'ютери, в основному, використовувалися в бухгалтерії. Використання можливостей мережі Інтернет обмежувалося роботою з електронною поштою.

Надалі купувалися автономні комп'ютери, які у міру необхідності з'єднувалися в локальні мережі за схемою «шина» за допомогою коаксіального кабелю. Така система існувала до 1999 р. До цього часу академія вже налічувала понад 400 комп'ютерів, з яких більше 100 були підключені до мереж різного рівня. В основному це були мережі комп'ютерних класів, підключених до одного сервера, який виконував роль контролера домену та файлового сховища. Основною перевагою такої мережі була її дешевизна, оскільки вона не передбачала ніяких додаткових комутуючих пристроїв і вимагала мінімальної кількості кабелю. Це було справедливо, коли сегмент, як правило, налічував не більше 15-20 комп'ютерів, розташовувався компактно, тому була відсутня необхідність його підключення до інших сегментів.

Разом з тим, у світі лавиноподібними темпами збільшувалася кількість інформації в електронному вигляді, яка була доступною завдяки використанню як локальних, так і глобальних мереж. Крім того, розширилися канали доступу до глобальних мереж, що зробило більш доступною швидкісну роботу в мережі Інтернет.

Тому у 2000 р. в академії був прийнятий план розвитку інформаційних технологій, який передбачав перехід на технології Fast Ethernet зі швидкістю 100 Мбіт / c, створення єдиної локальної мережі академії зі швидкісними (1 Гбіт / с) оптоволоконними каналами зв'язку між корпусами й істотне розширення каналу доступу до мережі Інтернет.

Робота виконувалася в кілька етапів. На першому етапі були замінені комунікації в комп'ютерних класах з топології «шина» на топологію «зірка». Це збільшило швидкість обміну інформацією та надійність роботи мережі. Крім того, з'явилася можливість об'єднувати ці сегменти в загальну мережу, оскільки комутаційне обладнання для топології «шина» до того часу вже не випускалося.

На наступному етапі був розроблений проект структурованої кабельної системи (СКС) академії, який почав реалізовуватися у 2002 р. У цьому році була створена СКС 2-го корпусу. У 2003 р. основний наголос у розвитку був зроблений на оновлення та розширення комп'ютерного парку, а також почалося створення парку серверів, роль яких до цього виконували звичайні ПК. Тоді ж істотно почав розширюватися канал в Інтернет і склав 192 кбіт / с. Крім підвищення швидкості, був зроблений якісний стрибок - перехід з асинхронного каналу на синхронний, створення власного поштового сервера, що значно розширило можливості співробітників і студентів в обміні інформацією як всередині академії, так і по всьому світу.

2004 рік став роком завершення створення СКС академії. Тоді була створена СКС корпусів 1, 3, 4 і 6, розширена СКС 2-го корпусу, а також прокладені оптоволоконні магістралі між усіма корпусами, що дозволило повною мірою відчути переваги використання швидкісних мереж. Усього СКС у всіх корпусах об'єднує 380 робочих місць (760 портів). У головних комутаційних центрах корпусів 1, 2 і 3 встановлені комутатори 3-го рівня, у 6-му корпусі - комутатор 2-го рівня. Корпуси 1, 2, 3 і 6 з'єднані між собою оптоволоконними лініями і працюють на швидкості 1 Гбіт / с. На таких же швидкостях поверхові комутатори підключені до головних комутаторів будівлі. Загальна кількість комп'ютерів в академії становить близько 1000 шт.

З появою такої потужної інфраструктури, а також мультимедійних проекторів, настав новий етап у розвитку академії: посилився інтерес співробітників до обчислювальної техніки як до засобу отримання доступу до інформації, почали налагоджуватися ділові контакти з фахівцями як в Україні, так і за кордоном і проводитися міжнародні конференції. З цієї причини істотно зростає завантаження каналу в Інтернеті. У зв'язку з цим було прийнято рішення про різке розширення каналу в кілька разів. У результаті протягом року швидкість поступово була збільшена до 1000 Кбіт / с.

Створення СКС і швидкісних каналів дозволило вирішити ще одну проблему - ефективне використання застарілих комп'ютерів. Для цього в головному комутаційному центрі встановлено сервер терміналів, з якими можуть працювати як просто малопотужні робочі станції, так і взагалі бездискові станції. Завдяки цьому є можливість продовжити термін служби морально застарілої техніки на 4-5 років.

Паралельно з цим виконувалися роботи зі створення системи озвучування та оповіщання академії. Ця система охоплює всі корпуси. Крім виконання основного завдання, вона використовується для мовлення радіо в корпусах академії.

У цей же період здійснювалося наповнення мережі ресурсами. Спочатку це були сервіси мережі Інтернет (електронна пошта, WWW, власні сайти кафедр і підрозділів). Потім була придбана програма автоматизації бібліотеки, в електронний каталог якої вже внесено більше 100 тис. Найменувань. Розроблено офіційний сайт академії, який функціонує на власній базі (http://www.dgma.donetsk.ua).

З 2006 року інтенсивно розроблювалася система керування академією. Зараз розроблені та впроваджуються такі модулі, як «Навчальний відділ», «Деканат», «Відділ кадрів», «Приймальна комісія», «Редакційно-видавничий відділ». Розробляються й інші модулі.

У 2006 р. СКС академії поповнилася ще одним сегментом - їм став гуртожиток № 1, в якому змонтована повноцінна СКС на 224 порти. У кожній кімнаті є 2-портова розетка. Гуртожиток підключено до загальної мережі оптоволоконним кабелем на швидкості 1 Гбіт / с.

У 2008 році канал в Інтернет розширено до 3000 Кбіт / с, істотно збільшений серверний парк, створено файлове сховище, впроваджується єдина система авторизації користувачів на основі глобального каталогу, що спростить доступ користувачів до доступних їм ресурсів.