- Деталі
-
Опубліковано: Понеділок, 14 січня 2013, 16:43
Провідні вчені кафедри
Ковальов Віктор Дмитрович народився в 1962 році в м. Краматорськ. У 1984 році з відзнакою закінчив Краматорський індустріальний інститут. Працював інженером-конструктором на Старокраматорському машинобудівному заводі. В 1985 році перейшов на викладацьку роботу у Краматорський індустріальний інститут, де працював на посаді асистента, старшого викладача, доцента, професора, а з 2002 року – завідувача кафедри «Металорізальні верстати та інструменти».
Кандидат технічних наук з 1989 р. Дисертацію захистив у спеціалізованій вченій раді при МВТУ ім. Баумана (м. Москва). Кандидатська дисертація на тему «Вдосконалення опор рідинного тертя сучасних важких машин» за спеціальністю 05.02.02 «Машинознавство та деталі машин». Вчене звання доцента кафедри металорізальних верстатів та інструментів присвоєно у 1996 році.
Доктор технічних наук з 2001 р. Дисертацію захистив у спеціалізованій вченій раді при Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю 05.03.01 «Процеси механічної обробки, верстати та інструменти». Тема дисертації – «Основи теорії розрахунку та проектування гідравлічних опорних вузлів верстатного устаткування». Вчене звання професора кафедри металорізальних верстатів та інструментів присвоєно у 2003 році.
На кафедрі викладає дисципліни «Металорізальні верстати та обладнання автоматизованого виробництва, «Обладнання та транспорт механоскладальних цехів», «Системи керування верстатними комплексами», ряд дисциплін магістерської підготовки».
Займається науковою діяльністю в галузі підвищення якості, точності та працездатності технологічних систем, створення нових видів верстатного обладнання; розробки систем адаптивного управління технологічними системами; створення наукових основ розрахунку і проектування опор і передач рідинного тертя для верстатів і машин; створення технологій та обладнання для складнопрофільної обробки; розробки технології та обладнання для зміцнення інструменту, деталей і матеріалів.
Дослідження ведуться в пріорітетних напрямках відповідно до Державних науково-технічної програм. Наукова і практична вартість проблем, які поставлені і вирішені Ковальовим В.Д., дозволяє вважати, що їх рішення має важливе народногосподарське значення. Розробки впроваджені при розробці та виготовленні нових важких та унікальних верстатів та модернізації обладнання на підприємствах ВАТ «КЗВВ», АТ «НКМЗ», ВАТ «СКМЗ» і ін. Розроблено унікальне обладнання і технологію для обробки оптики наземних і космічних крупногабаритних телескопів для Кримської астрофізичної обсерваторії.
Ковальов В.Д. - науковий керівник держбюджетних науково - дослідних робіт, які виконуються по результатам конкурсу Міністерства освіти та науки України, а також керівник багатьох госпдоговірних науково - дослідних робіт. Дослідження ведуться з використанням сучасних комп‘ютерних технологій, натурних стендів та пристроїв, які також використовуються в учбовому процесі.
Ковальов В.Д. щорічно виступає з доповідями та апробує результати досліджень на кількох міжнародних конференціях, у тому числі в Польщі, Болгарії, Чехії, Китаї, Росії та ін.
Розробки експонувалися на Міжнародних виставках, в тому числі на Міжнародному Лейпцігському ярмарку (Німеччина), виставках в Росії та ін.
Опублікував більш 200 наукових праць, більша частина яких – у фахових та зарубіжних наукових виданнях, має більше 20 винаходів. Керівник 5 аспірантів, яких з студентських років готував до вступу в аспірантуру.
Встановлені тісні наукові, методичні контакти з провідними вченими, які працюють в галузі дослідження та розробки обладнання, технологій металообробки: МДТУ «Станкін», МВТУ ім. Баумана (Росія), Гданська Політехніка (Польща), НТУУ КПІ, ІНМ ім. Бакуля НАН України та ін.
Ковальов В.Д. є членом двох спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій (Донецьк, Тернопіль), членом редакційних рад, колегій кількох фахових збірників і журналів, членом програмних комітетів кількох міжнародних конференцій.
Керує науково-дослідною роботою студентів, працює з обдарованими студентами. Щорічно під його керівництвом на Всеукраїнський конкурс подаються студентські науково-дослідні роботи, займаючи призові місця. Студенти проводять наукову роботу по реальній тематиці НДР кафедри, мають публікації, винаходи, патенти, виступають з доповідями на конференціях. Результати НДР знаходять відображення в дипломних проектах і магістерських роботах, які теж займають призові місця на Всеукраїнських конкурсах.
Ковальов В.Д. – голова оргкомітету щорічної Міжнародної науково-технічної конференції «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку», є членом науково-методичної комісії Міністерства освіти та науки України за напрямком «Інженерна механіка».
Ковальов В.Д. – член експертної ради ВАК України.
Мироненко Євгеній Васильович, декан інженерно-економічного факультету, професор кафедри «Металорізальні верстати та інструменти», рік народження: 1951 року.
Свій трудовий шлях Мироненко Є.В. почав на Новокраматорському машинобудівному заводі в 1970 році після закінчення Краматорського машинобудівного технікуму, де працював розмітчиком, а потім інженером-технологом у механічному цеху №5. З 1971 по 1976 рік навчався у Краматорському індустріальному інституті, після закінчення якого залишився працювати в галузевій лабораторії підвищення ефективності важких верстатів. З 1984 по 1987 рік навчався в аспірантурі при галузевій лабораторії. У 1991 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Оптимізація конструктивних та геометричних параметрів блочних різців для унікальних верстатів». У 1992 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника. З 1992 по 1994 рік працює провідним науковим співробітником та керівником підрозділу НТЦ «Інструмент». З 1994 року – доцент кафедри «Металорізальні верстати та інструменти». З 1995 по 2002 рік – заступник завідувача кафедрою. З 2003 року – декан інженерно-екномічного факультету. У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему «Наукові основи створення систем агрегатно-модульних інструментів для важких верстатів». У 2005 році отримав вчене звання професора по кафедрі МВІ.
Мироненко Євгеній Васильович є провідним фахівцем в області процесів обробки на важких та унікальних верстатах з числових програмним керуванням. Його дослідження спрямовані на одержання показників надійності гнучкого модульного інструменту для оснащення унікальних верстатів нової серії з пластинчатими супортами, розробку теоретичних основ оптимізації параметрів важконавантажених конструкцій металорізального інструменту.
Мироненко Є.В. має більш 150 публікацій, у тому числі навчальні посібники Міністерства освіти та науки України, 4 монографії у співавторстві, 10 патентів та авторських свідоцтв. Матеріали проведених ним досліджень були представленими на 40 міжнародних конференціях (у тому числі у Болгарії, Румунії, Ізраїлі).
Результати наукової діяльності Мироненко Є.В. знаходять широке використання на підприємствах регіону. Розроблена ним система модульного інструменту для важких і унікальних верстатів освоєна серійно на Сестрорецькому інструментальному заводі і широко використовується для оснащення верстатів із ЧПК. З його особистою участю розроблені діалогові пакети програм багатокритеріальної оптимізації технологічної системи «Різець 1», «Модуль», що дозволяють здійснити проектування модульного інструменту, оптимізацію параметрів і вибір режимів різання для важких і унікальних верстатів.
Клименко Г.П. народилася в 1945 році в м. Краматорську.
Спеціальність "Обробка металів різанням" вона вибрала, надійшовши в Краматорський машинобудівний технікум. Після одержання диплома з відмінністю працювала техніком-технологом на Новокраматорському машинобудівному заводі.
З 1964 по 1969 р.р. навчалася в Краматорськом індустріальному інституті, після закінчення якого, одержавши диплом з відмінністю, спрямована на роботу на кафедру "Технології машинобудування" асистентом. Науковою працею почала займатися з 3-го курсу. Захистивши дипломний проект, у якому досліджувалися теплове поле і явища повзучості під опорною поверхнею пластини збірного різця, добровільно перейшла в науково-дослідний сектор, відмовившись тимчасово від викладацької роботи, щоб ближче вивчити проблеми металообробки на різних заводах країни.
До цього часу в Краматорськом індустріальному інституті була створена Галузева науково-дослідна лабораторія Мінстанкпрома СРСР "Підвищення техніко-економічної ефективності важких верстатів", керівником якої був Ганьбить Г.Л. Досвід і принципи роботи лабораторія сприйняла від провідних інститутів ЕНДМСа, ЦНДІТМАШа, ВНДІСа, НДІТавтопрома, ВНДІінструмента, ІСМ, Мосстанкіна, Київського, Харківського, Томського політехнічних інститутів.
Клименко Г.П. увімкнулася в організаційну роботу зі створення Галузевої лабораторії. Вона погоджувала перспективні плани роботи лабораторії з Мінстанкопромом, займалася забезпеченням верстатами й інструментами досвідченого виробництва, була відповідальним виконавцем, а потім і керівником безлічі хоздоговірних робіт. У той час лабораторія була пов'язана з 34 заводами країни. Серед заводів, з якими Клименко Г.П. проводила дослідження, були ДПЗ-8 (м. Харків), НКМЗ (м. Краматорськ), Коломенське верстатобудівне виробниче об'єднання, Рязанський станкозавод, ЛСПО ім. Свердлова (м. Ленінград), КЗВВ (м. Краматорськ), ДМЗ (м. Дружківка), Сестрорецький інструментальний завод, завод "Електросила" (м. Ленінград) та інших.
З 1970 р. у Краматорську почали проводитися міжгалузеві семінари "Надійність різального інструменту", у яких брали участь фахівці від Прибалтики до Далекого Сходу. Клименко Г.П. брала активну участь у їхній організації, редагуванні збірника статей, а під час хвороби Хаєта Г.Л. була науковим керівником семінару. У галузевій лабораторії постійно діяв науковий семінар, організований у нетрадиційній формі як клуб "Різальник", президентом якого була Галина Петрівна. На семінарі обговорювалися роботи провідних спеціалістів в області інструментального виробництва, вивчалися нові методичні підходи до досліджень, обговорювалися роботи аспірантів і т.п.
В 1976 р. була прийнята постанова Ради Міністрів СРСР про створення нових загальномашинобудівних нормативів різання. У Москві створена Методична Рада, яку очолив заслужений діяч науки й техніки, доктор технічних наук Грановський Г.И. Методична Рада за аналогією з Комісією з різання металів, що діє в 30-і роки минулого сторіччя, повинна була керувати цією роботою. Із цього часу разом з Хаєтом Г.Л. Клименко Г.П. очолила госпдоговірну роботу із ГСПКТБ "Оргпримінструмент", що було створено у Москві при ВНДІінструмент. На конкурсній основі відбиралися кращі проекти країни по створенню нормативів режимів різання й норм витрати різального інструменту. Клименко Г.П. кілька разів доповідала на Методичній Раді проект краматорської школи, що по напрямку обробки матеріалів на важких верстатах (токарних, карусельних, повздошно-стругальних) був визнаний кращим. Так починалася робота зі створення нових нормативів різання, яку очолила Клименко Г.П. і яка триває дотепер.
В 1981 р. Клименко Г.П. захистила кандидатську дисертацію на тему "Дослідження технологічних факторів при визначенні режимів різання на важких верстатах" в ЕНДМСа (м. Москва).
Працюючи доцентом на кафедрі "Металорізальні верстати та інструменти", Клименко Г.П. у 80-90-ті р.р. минулого століття очолила роботу зі створення теорії експлуатації різального інструменту, розвитку кваліметрії інструменту, оптимізації режимів різання з урахуванням надійності технологічної системи.
З 1987 р. проводилися дослідження інтегрованих технологій зміцнення інструментів, у яких Клименко Г.П. взяла участь у рамках науково-дослідних тем. В 1991 році видані у видавництві "Машинобудування" Загальмашинобудівні нормативи різання по всіх видах металорізальних верстатів. Працюючи в тісному співробітництві із ГСПКТБ "Оргпримінструмент" (м. Москва), Клименко Г.П. координувала роботу багатьох наукових шкіл, забезпечуючи методичну єдність нормативів. Нові нормативи різання включали науково обґрунтовані рекомендації з розрахунку витрати різального інструменту, надійності технологічної системи. Уперше були наведені математичні моделі, що дозволяють автоматизувати вибір режимів різання, здійснена багатокритеріальна оптимізація регламентів експлуатації з урахуванням нових критеріїв.
Паралельно зі створенням нормативів різання в Галузевій лабораторії велися роботи зі створення систем важко навантажених інструментів. Клименко Г.П. багато уваги приділила організаційній роботі в постановці їх на виробництво й впровадженні разом з нормативами на багатьох заводах країни.
Зі здобуттям незалежності України накопичений раніше досвід досліджень був розповсюджений на вітчизняні заводи. Протягом 7 років Клименко Г.П. керувала госпдоговірною роботою із НПО "Більшовик" (м. Київ), де впроваджувалися різці для важких умов експлуатації, рекомендації з вибору режимів різання й норм витрати інструмента з урахуванням рівня якості їхньої експлуатації, її розробки впроваджені на ЗАТ НКМЗ, ВАТ КЗВВ, НПО "Більшовик".
В 2003 році Клименко Г.П. захистила докторську дисертацію в НТУУ "КПІ" на тему: "Основи раціональної експлуатації різальних інструментів на важких верстатах".
У цей час Клименко Г.П. працює професором кафедри "Металорізальні верстати та інструменти" Донбаської державної машинобудівної академії, активно ведучи навчальну, наукову, виховну й методичну роботу, співробітничає з багатьма промисловими підприємствами України.
Вона опублікувала більше 200 наукових праць, з них 17 монографій. Її поважають у колективі. Ім'я її занесене в Книгу Пошани інженерно-економічного факультету ДДМА. Вона активно веде підготовку фахівців, магістрів, аспірантів. Її працю цінують в академії та за її межами. Вона є Почесним професором кафедри "Інструментальне виробництво" Національного технічного університету України "КПІ". Величезне число почесних грамот, подяк і різного роду заохочень. Серед них почесна Грамота Міністерства освіти і науки України, а також почесне звання (знак) Міністерства "Відмінник освіти України".
Гах Віталій Михайлович
Кандидат технічних наук, доцент
Провідний спеціаліст у галузі викінчувально-зміцнюючої обробки, надійності різального інструменту, інструментальних матеріалів.
Доцент Гах В.М. є автором 150 опублікованих робіт наукового і навчально-методичного характеру, із них: монографій – 2, довідників – 3, винаходів – 20, навчальних посібників з кодом ISBN – 7, навчальних посібників з грифом МОН – 2.
Важливим етапом наукової діяльності Гаха В.М. є розробка і дослідження процесу віброабразивної обробки твердосплавного інструменту, що забезпечило вирішення важливої прикладної задачі – підвищення міцності, зносостійкості та надійності важконавантаженого інструменту. У науковому плані запропонований, обґрунтований та аналітично описаний механізм формування поверхонь і кромок леза твердосплавного інструменту при віброабразивній обробці як процес крихкого міжзеренного руйнування під циклічною дією абразивного наповнювача із супутньою мікропластичною деформацією. Розкритий механізм підвищення міцності, зносостійкості та надійності твердосплавного інструменту в результаті його віброабразивної обробки з виділенням долі округлення кромок, зміни форми вершини, покращення мікрорельєфу поверхонь, створення залишкових напруг стискування в поверхневому шарі. В практичному плані розроблені техпроцеси віброабразивної обробки різних типів твердосплавного інструменту і спеціальне технологічне обладнання для реалізації ціх процесів, визначені критерії ефективності і області раціонального використання віброобробленого інструмента. Ці роботи знайшли широке використання на виробництві – технологія віброабразивної обробки твердосплавних пластин та вібраційна машина моделі ВМ40С, розроблені Гахом В.М., впроваджені більше як на 50 інструментальних і машинобудівних підприємствах. Віброабразивна обробка введена в державний стандарт як обов’язкова операція в техпроцесі виготовлення змінних багатогранних твердосплавних пластин. Гах В.М. за ці роботи нагороджений “Большой серебряной медалью ВДНХ СССР” .
Поміж робіт, виконаних Гахом В.М., слід визначити розробку та організацію централізованого виробництва системи збірних різців для важких верстатів на Харківському і Сестрорецькому індустріальних заводах. Ним розроблено ряд оригінальних конструкцій збірних різців, робочу конструкторську документацію для постановки на виробництво різців (ТУ 2-035-885-82) і спеціальних твердосплавних пластин (ТУ 19-48-373-83), організовані та проведені прийомочні та атестаційні випробування промислових партій збірних різців. За цю роботу нагороджений медалями та дипломами ВДНГ СРСР і УРСР.
Гах В.М. приймав безпосередню участь в розробці кількох загальномашинобудівних нормативів різання для важких верстатів. Розробив рекомендації з вибору марки інструментального матеріалу, запропонував систему поправочних коефіцієнтів на подачу і швидкість різання в залежності від марки інструментального матеріалу з урахуванням усіх найбільш важливих умов експлуатації різального інструменту. Гах В.М. є співавтором двохтомного довідника “Общемашиностроительные нормативы режимов резания. – М.: Машиностроение, 1991 г. ”
Гах В.М. є досвідченим експериментатором. Його експерименти завжди відзначалися оригінальністю та коректністю. У своїй роботі використовує металографічні, рентгенографічні, електронномікроскопічні та інші сучасні методи досліджень, вільно володіє математичним апаратом, надає кваліфіковану допомогу молодим науковим працівникам в освоєнні методики експерименту. Підтримує наукові зв’язки з науковцями ВНЗ і НДІ, виступає з доповідями на міжнародних і регіональних науково-технічних конференціях, рецензує та опонує дисертаційні роботи, керує науково-дослідною роботою обдарованих студентів. З 1994 по 1998 р. працював Вченим секретарем спеціалізованої вченої ради К28.01.01 при ДДМА.
С 1976 по 1988 р. Гах В.М. працював замісником завідуючого Галузевої лабораторії Мінверстатопрому СРСР (Хаєта Г.Л.) та керівником сектору цієї лабораторії. Вніс вагомий внесок в організацію и планування роботи лабораторії, в створенні і розвитку її матеріальної бази. При його безпосередній участі були придбані дефіцитні верстати, прилади і оргтехніка.
Доцент Гах В.М. читає основні курси з дисциплін “Теорія різання” , “Різальний інструмент” , “Високі технології в машинобудуванні”. Переможець конкурсу “ДДМА – кращі імена” у номінаціях “Краще методичне забезпечення дисципліни” (2006 р.), “Кращий викладач професійно-оріентованих дисциплін” (2009 р.).
Гузенко В.С. народився в 1948 році в м. Слов’янську.
З 1966 по 1969 р.р. навчався на вечірньому факультеті Слов’янській філії Українського заочного політехнічного інститута та працював слюсарем по ремонту технологічного обладнання Слов’янського содового комбінату. З 1970 по 1972 р.р. навчався на вечірньому відділенні Краматорського індустріального інститута та працював спочатку старшим лаборантом, а потім інженером науково-дослідного сектору кафедри "Металорізальні верстати та інструменти". За наукову роботу «Дослідження процесу точіння силіцированого графіту» був нагороджений Міністерством вищої освіти УССР дипломом третього ступеня республіканського конкурсу студентських наукових робіт.
Після закінчення навчання займався науково-дослідною роботою в Галузевій лабораторії Мінверстатопрому СРСР "Підвищення техніко-економічної ефективності важких верстатів" спочатку старим науковим співробітником, а з 1989 року завідуючим лабораторії (з 1993 року по1999 рік керівник науково-технічного центру «Інструмент»). В 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Розробка та дослідження конструктивних методів підвищення ефективності збірних різців для важких верстатів» (науковий керівник Хаєт Г.Л.), у 1992 році отримав вчене звання старшого наукового співробітника по спеціальності «Процеси механічної і фізико-технічної обробки, верстати та інструменти», в 2003 вчене звання доцента по кафедрі «Металорізальні верстата та інструменти».
За активної участі В. С. Гузенка були виконані науково-дослідні роботи зі створення методологічних основ спрямованого аналізу й циклічного синтезу вузлів кріплення змінних різальних пластин. На базі цих теоретичних досліджень за участю співробітників галузевої науково-дослідної лабораторії ДДМА, вчених Всеросійського науково-дослідного інструментального інституту та працівників підприємств були розроблені системи збірних різців для обробки деталей на важких верстатах, які серійно виготовлялися на Сестрорецькому, Харківському, Запоріжському інструментальних заводах і Краматорському заводі важкого верстатобудування.
Під керівництвом В. С. Гузенка розроблені конструкції торцевих фаз підвищеної надійності для чорнової обробки деталей на важких верстатах, які виготовляються в цей час на підприємствах. За його активної участі розроблені пакети оригінальних програм за розрахунками міцності й динамічної якості збірних різальних важконавантажених інструментів, які використовуються в наукових дослідженнях і навчальному процесі.
Результати досліджень опубліковано в більш ніж 190 наукових і навчально-методичних роботах, у тому числі 14 монографіях довідниках та навчальних посібниках. Він є автором більш 80 винаходів та патентів, активно веде підготовку фахівців, магістрів, аспірантів. Підготував 5 кандидатів технічних наук, які працюють на кафедрах Академії.
Гузенко В. С. є відповідальним секретарем редакційної колегії збірника наукових праць ДДМА «Надійність інструменту й оптимізація технологічних систем», який включений ВАК до переліку спеціалізованих видань. Підтримує тісні творчі зв'язки з ученими провідних наукових центрів із механічної обробки металів як в Україні, так і за її межами.
У цей час Гузенко В.С. працює професором кафедри «Комп’ютеризовані мехатронні системи, інструменти та технології».
Гузенко В. С. є почесним професором ДДМА, його ім'я занесене в Книгу Пошани ДДМА. Нагороджений Нагрудним знаком «Відмінник освіти», Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесним знаком ДДМА «За заслуги», золотою, срібною, бронзовою медалями ВДНГ СРСР, дипломом І ступеня ВДНГ України, а також величезним число почесних грамот, подяк і різного роду заохочень.
{nomultithumb}
