ХVІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді «Півд...
Четвер, 19 грудня 2024Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
Протягом багатьох років кафедра автоматизованих металургійних машин і обладнання Донбаської державної машинобудівної академії, розвиваючи міжнародне співробітництво, бере активну участь у міжнародних науково-технічних конференціях, семінарах і спільних програмах навчання із зарубіжними партнерами, що сприяють розвитку наукового і педагогічного потенціалу кафедри.
Об'єднати практичний досвід ведення занять і теоретичні підходи при розробці наукових досліджень, а також удосконалювати професіоналізм, визначальний якість освітнього процесу, дозволяє активна співпраця з колегами із зарубіжних вузів.
В рамках міжнародної співпраці та розвитку наукового потенціалу кафедра організує:
• Ознайомлення із закордонним досвідом функціонування вищих навчальних закладів, та визначення потенційних вигод, які можуть бути отримані завдяки ефективному використанню інтелектуальної власності ВУЗа;
• проведення лекцій та семінарів з листової прокатки в Національній металургійній академії України (м. Дніпропетровськ) для спеціалізованої групи Danieli Heavy Machinery Engineering (Італія);
• читання лекцій з актуальних питань розвитку металургії та машинобудування викладачами-учасниками Міжнародної науково-технічної конференції;
• з фірмою Schneider (Німеччина) досягнута домовленість про створення на базі лабораторії кафедри навчального класу фірми для підготовки фахівців по електроприводам машин прокатного виробництва;
• проведення міжнародних конференцій і спільних наукових досліджень в цілях вивчення особливостей проектування та створення устаткування металургійного виробництва.
Професор В. А. Федорінов пройшов стажування на семінарі в рамках проекту Nempus JTP-27300-2006 "Loqistik fur Luftfahrttechnik Master, Traininqscenter" Otto-von-Guericke University
На протязі 2018-2019 років доктором технічних наук Грибковим Е. П. у рамках міжнародного проекту Erasmus+ було пройдене стажування у Краківській політехніці (Польща), Мадридському політехнічному університеті (Іспанія) та Лівонському католицькому університеті KU Leuven (Бельгія). Встановлені зв’язки з цими технічними університетами, отримані навчальні матеріали.
{nomultithumb}Програмою дисципліни передбачено вивчання технологічних особливостей сучасного металургійного виробництва. Вивчення дисципліни засновується на знаннях, які біли придбані студентами з попередніх дисциплін. При вивченні дисципліни ставляться задачі розвитку економічної підготовки студентів та підвищення їх професійної підготовки на основі досягнень науки та техніки.
У галузі загальної металургії студент повинен знати:
В результаті вивчення дисципліни „Основи металургії” студент повинен вміти:
Повинен придбати навики:
Роль та значення дисципліни “Основи комп’ютерного моделювання” важко переоцінити для інженерів будь-якої спеціальності, в особливості для спеціальностей інженера-механіка. Засвоєння спеціальних дисциплін підготовки фахівців неможливо без засвоєння попереджуючого курсу нарисної геометрії та інженерної графіки тому, що вона розвиває просторові уявлення, геометричне та логічне мислення студента – майбутнього фахівця.
Дисципліна “Основи комп’ютерного моделювання” належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін. При викладанні курсу застосовуються приклади, зразки та моделі, які відповідні тим, що належить вивчати на спеціальних курсах, які мають місце у подальшій професійній діяльності студентів.
Успішне засвоєння дисципліни “Основи комп’ютерного моделювання” необхідно базується на достатніх знаннях студентами курсів середньої школи з аналітичної геометрії та креслення.
Кінцева мета вивчення дисципліни – навчити студентів геометричному моделюванню об’єктів і процесів, надати їм знання, уміння та навички, потрібні для виконання та читання креслень різного призначення, як таких, що виконуються вручну, так і комп’ютерних. Метою дисципліни є також навчити логічному мисленню, вмінню поставити інженерну задачу, зобразити її на кресленні, оформити необхідну документацію, виконати пошук оптимального рішення.
ВАНТАЖНОПІДЙОМНІ МАШИНИМета дисципліни полягає в формуванні у майбутніх інженерів комплексу професійних знань, необхідних для практичної діяльності, зв’язаної з вибором високопродуктивного і надійного підйомно-транспортного устаткування і його експлуатації, уміння аналізувати і прогнозувати ефективність його роботи, застосування отриманих знань при проектуванні й експлуатації металургійного обладнання. Передбачено вивчення засобів механізації підйому і транспортування вантажів у різних галузях металургійного виробництва. Курс „Підйомно-транспортні машини” є одним з базових у загально інженерній підготовці студентів і сприяє розвитку у студентів конструкторських навичок.
При вивченні дисципліни ставляться задачі розвитку економічної підготовки студентів і поліпшення їхньої професійної підготовки на основі новітніх досягнень науки і техніки.
Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком „Інженерна механіка”, в результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
Студенти повинні вміти:
Студенти повинні придбати навички:
Дисципліна „Експлуатація та обслуговування машин” присвячена вивченню основних підходів у визначені експлуатаційної надійності машин загального та спеціального призначення; факторів, що впливають на знос та втрату працездатності деталей та вузлів обладнання; основних завдань, засобам, методам та алгоритмам технічної діагностики; роботи систем змащування, та розрахункам цих систем; основних положень систем планово-попереджувального ремонту та технічного обслуговування.
На сучасному науково-технічному рівні розглянуті основи вибору, розрахунку і конструювання систем змащування. Особлива увага приділена специфіці роботи машин в умовах металургійного комплексу а також пристроям і приладам, що забезпечують безвідмовну роботу.
Дисципліна відноситься до циклу дисциплін переліку програми підготовки бакалавра за напрямами „Машинобудування” та „Інженерна механіка”.
Вивчення даної дисципліни повинне базуватися на знаннях, отриманих при вивчені ряду попередніх дисциплін типового плану: вища математика, фізика, теоретична механіка, деталі машин, опір матеріалів, гідравліка, гідро та пневмоприводи, електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка, технологічні лінії та комплекси металургійних цехів; а також модулів дисциплін, що вивчаються паралельно: механічне обладнання металургійних заводів, розрахунок і конструювання прокатних станів.
Мета дисципліни полягає в придбання студентами основних положень та знань по експлуатації і обслуговуванню технологічного, промислового та транспортного обладнання машинобудівних та металургійних підприємств, формуванні у майбутніх інженерів комплексу професійних навичок, необхідних для практичної діяльності, зв’язаної з вибором високопродуктивного і надійного устаткування і його експлуатації. Курс „ Експлуатація та обслуговування машин” є одним з базових у загально інженерній підготовці студентів.
При вивченні дисципліни ставляться задачі розвитку економічної підготовки студен тів і поліпшення їхньої професійної підготовки на основі новітніх досягнень науки і техніки.
Завдання викладання дисципліни – відповідно до освітньо-кваліфікаційної хара ктеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком „Машинобудування” та „Інженерна механіка”, дати студентам знання, формувати уміння та навички, які перелічено нижче.
Знання:
Уміння:
Навички:
Програмою дисципліни передбачено вивчання механічного обладнання основних металургійних виробництв: фабрик окускування, доменних та сталеплавильних цехів. Вивчання дисципліни засновується на знаннях, які були придбані студентами на попередніх курсах. При вивчанні дисципліни ставиться задача подальшого розвитку у студентів навичок економічної та професійної підготовки на основі останніх досягнень науки і техніки.
У результаті вивчення дисципліни майбутній спеціаліст повинен знати:
У результаті вивчання дисципліни майбутній спеціаліст повинен вміти:
Курс "Технологічні лінії та комплекси металургійних цехів" є спеціальною дисципліною, що формує професійні знання студентів в області теорії й технології безперервних металургійних процесів і проектування безперервних автоматичних ліній і агрегатів.
Вивчення дисципліни базується на матеріалах таких дисциплін, як “Вища математика”, “Технологія конструкційних матеріалів”, “Металознавство”, “Фізика”, “Основи металургії”.
Мета викладання дисципліни – розширити та поглибшати знання студентів в області теорії й технології безперервних металургійних процесів і проектування безперервних автоматичних ліній і агрегатів.
Завдання викладання дисципліни – відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком «Машинобудування» та «Інженерна механіка», дати студентам знання, формувати уміння та навички, які перелічено нижче.
Знання:
Уміння:
Навички:
Мета викладання дисципліни - вивчення основних показників витрачення ресурсів, вивчення й освоєння методів зниження споживання електроенергії, пального, металу та води, оволодіння методами розрахунку технологічних параметрів, що приводять до зниження ресурсоспоживання в прокатних цехах.
Відповідно до кваліфікаційної характеристики бакалавра за фахом 6.090218 «Металургійне обладнання», вивчивши дисципліну, студент повинний знати:
Студент повинен вміти:
Дисципліна «Динаміка і міцність металургійних машин» є однією з дисциплін, що розширює і поглиблює пізнання студентів в області розрахунку і проектування основного і допоміжного обладнання металургійних цехів, дає можливість розраховувати не тільки технологічні, але і динамічні навантаження, що виникають у машинах при різних режимах роботи.
Вивчення дисципліни базується на матеріалах таких дисциплін, як “Вища математика”, “Теоретична механіка”, “Теорія механізмів і машин”, “Опір матеріалів”, “Розрахунок і конструювання прокатних станів” і “Металургійне обладнання заводів чорної металургії”.
Матеріали даної дисципліни слід використовувати при виконанні дипломного проекту і переддипломної практики.
В кінці вивчення дисципліни студенти складають іспит.
Мета викладання дисципліни “Динаміка і міцність металургійних машин” – розширити та поглибшати знання студентів в області розрахунків і проектування металургійних машин з урахуванням динамічних процесів у лініях приводу та елементах конструкцій машин.
Програмою дисципліни передбачене вивчення динамічних характеристик металургійних машин і методів розрахунку на міцність при напругах, перемінних у часі, факторів, що викликають коливальні процеси і шляхи зниження динамічних навантажень у машинах.
Мета викладання дисципліни “Динаміка і міцність металургійних машин” – розширити та поглибшати знання студентів в області розрахунків і проектування металургійних машин з урахуванням динамічних процесів у лініях приводу та елементах конструкцій машин.
В результаті вивчення курсу студент повинен знати:
В результаті вивчення курсу студент повинен вміти:
В результаті вивчення курсу студент повинен надбати навички:
Дисципліна «Надійність, ремонт та монтаж металургійного обладнання» присвячена вивченню основних способів визначення та розрахунку надійності машин, основних способів зборки та монтажу найбільш поширених типів передач, механізмів та з’єднань, основних способів ремонту та відновлення деталей та машин металургійного виробництва. При цьому приділена особлива увага специфіки розрахунку безвідмовності складних систем, к яким відноситься металургійне обладнання, розрахунку основних технологічних монтажних параметрів, способів забезпечення та перевірки якості монтажу, технологічних прийомів проведення ремонту та відновлення деталей та механізмів металургійного обладнання.
Вивчення даної дисципліни повинне базуватися на знаннях, отриманих при вивченні ряду попередніх дисциплін типового навчального плану: “Вища математика”, “Фізика”, “Обчислювальна техніка та програмування”, “Теоретична механіка”, “Деталі машин”, “Опір матеріалу”, “Термічна обробка металів та металознавство”, “Підйомно-транспортні машини”, “Механічне обладнання металургійних заводів”, “Розрахунок і конструювання прокатних станів”, “Експлуатація і обслуговування машин”. Будучи базовою, вона завершує підготовку студентів, після якої починається дипломне проектування.
Мета дисципліни «Надійність, ремонт та монтаж металургійного обладнання» - формування у майбутніх інженерів, у тому числі на основі матеріалу попередніх дисциплін, комплексу знань і навичок, що забезпечують творчий підхід у вирішенні задач проведення виробничих випробувань і організацій монтажу і налагодження, раціонального використання машин і агрегатів, визначення термінів і стадій відновлення і ремонту застосованого обладнання, а також керівництва ремонтно-відбудовчими роботами машин і агрегатів металургійних та машинобудівних заводів.
Завдання викладання дисципліни – відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за напрямком „Машинобудування” та „Інженерна механіка”, дати студентам знання, формувати уміння та навички, які перелічено нижче.
Знання:
Навички та вміння:
Набуті під час вивчення даної дисципліни знання, вміння і навички використовуються в ході виконання практичних завдань, лабораторних робіт, при вивченні інших дисциплін, що вивчаються паралельно, при виконанні курсових та дипломних проектів.
Предметом вивчення є агрегати, машини та механізми машинобудівних і металургійних заводів.
Механічне обладнання металургійних заводів
Напрямок "Керівник, конструктор відділу, механік цеху машинобудівних та металургійних підприємств", "Спеціаліст по проектуванню, виготовленню та експлуатації прокатного обладнання"Розрахунок і конструювання прокатних станів
Дисципліни вільного вибору студентаОднією з найбільш важливих сторін діяльності кафедри АММ є наукова робота. Практично відразу з утворенням кафедри В. Ф. Потапкін залучив співробітників до досліджень процесів прокатки. В числі основних досліджень того періоду - дослідження напружено-деформованого стану металу при гарячій прокатці товстих і тонких смуг. Теоретичні результати досліджень на основі методу полів ліній ковзання внесли нові уявлення в теорію прокатки і знайшли підтвердження в ході промислових експериментів на НШПС-2000 Новолипецького металургійного комбінату.
З накопиченням досвіду відбувалося узагальнення отриманих знань, вималювалися спільні проблеми, намітилися напрямки подальшої роботи. В цей же час з числа талановитих випускників кафедри були підготовлені наукові співробітники, які стали потім викладачами кафедри. Новий поштовх науковим дослідженням дала робота над процесами асиметричної прокатки. В кінці 1970-х років почалися роботи з дослідження і промислового освоєння процесу деформації металу між нерухомим і приводним робочими валками (процесу ДНПВ), результатом яких стало виготовлення та дослідно-промислова експлуатація на Артемівському заводі з обробки кольорових металів першого в світі спеціалізованого стана ДНПВ 50/450x450. Подальший розвиток цей напрям одержав в дослідженнях суміщення процесів симетричної і асиметричної прокатки в одній технологічній лінії. В ході робіт з освоєння процесів ДНПВ створено спеціальне устаткування для їх реалізації. Крім того, співробітниками кафедри було зроблено більше 80 винаходів при виконанні даної тематики, що підтверджено патентами США, Франції, Італії.
До початку 1980-х років під керівництвом доктора технічних наук В. Ф. Потапкіна на кафедрі остаточно сформувалася наукова школа, основним науковим напрямком стало вдосконалення процесів і обладнання листопрокатного виробництва. В кінці 1980-х - початку 1990-х років розвиток обчислювальної техніки відкрив нову область в науковій діяльності кафедри - розробку математичних моделей і програмного забезпечення для автоматизованого проектування технологій та прокатного обладнання. Їх впровадження у виробництво розширило зв'язки кафедри з провідними підприємствами металургійного машинобудування: НКМЗ, СКМЗ, УкрНДІметалургмаш та ін.
В цей же час в рамках співробітництва з Білоруським науково-виробничим об'єднанням з виготовлення поліметалів почалися роботи з дослідження процесів виробництва і прокатки багатошарових поліметалевих композицій. Результатом цих досліджень стало створення на СКМЗ спеціалізованого стану 500 для прокатки поліметалів, отриманих зварюванням вибухом. Подальший розвиток ця робота отримала у виготовленні поліметалів на основі металопорошків. Результатом робіт стало впровадження на Кіровському заводі порошкових матеріалів процесу прокатки порошкових композицій з бронзографіту.
Так само на кафедрі ведуться дослідження у таких напрямках: сортова і поперечно-гвинтова прокатка, зміцнення зварних труб, обкатка циліндричних заготовок, правка листового, трубного і сортового металопрокату і навіть процес подрібнення гумових відходів.
Наукові дослідження знайшли відображення і у видавничій діяльності кафедри. Щорічно співробітники кафедри публікують близько 30 робіт з наукової тематики. Всього співробітниками кафедри за роки її існування видано понад 500 наукових статей і розроблено понад 150 винаходів. При цьому до наукової діяльності залучаються і студенти спеціальності.
Співробітниками і аспірантами кафедри захищено 2 докторські та понад 50 кандидатських дисертацій. Значну увагу кафедра приділяє підготовці наукових кадрів для промислових підприємств. В різні роки успішно захистили кандидатські дисертації 15 співробітників підприємств металургійного машинобудування регіону.
На підставі наукового і виробничого досвіду, аналізу досягнень провідних фірм в області металургійного машинобудування кафедра АММ пропонує для промислових підприємств та організацій курси з підвищення кваліфікації інженерів в області машинобудування і металургії.
Кафедра АММ активно співпрацює з провідними підприємствами регіону (НКМЗ, ЕМСС, СКМЗ, АЗОМ та ін.), провідними вузами України та зарубіжжя.
Кафедрою АММ розроблені і пропонуються до впровадження наукові та технологічні розробки за ресурсозберігаючими технологіями:
В галузі прокатного виробництва кафедрою ведуться наукові дослідження за наступними напрямками:
Всі аудиторії кафедри оснащені графопроекторами, які використовуються при викладанні практично всіх дисциплін. Для деяких лекцій використовуються мультимедійні проектори академії. Використовується показ навчального матеріалу через локальну мережу в комп’ютерному класі кафедри. Лабораторія кафедри оснащена діючим металургійним устаткуванням, серед якого слід виділити унікальний промислово-лабораторний стан 55/260×200, пристрій для пластичної деформації у валках великого діаметра, захищений авторським свідоцтвом на винахід, лабораторні прокатні стани 200, 160 і 100, ножиці різних типів та ін. В останні роки лабораторна база поповнилась прокатним станом 100Г, 5-роликовою правильною машиною, косовалковою трубоправильною машиною та пристроями для проведення експериментальних досліджень. На філії кафедри використовується обладнання дослідної дільниці ПАТ «СКМЗ», у тому числі промисловий профілезгинальний агрегат. На кафедрі зроблена пересувна тензометрична вимірювальна станція, яка забезпечує проведення вимірювань на всіх робочих місцях. Для вимірювань також використовується аналогово-цифровий пристрій для обробки результатів на ЕОМ.
Кафедра має власний комп’ютерний клас, в якому встановлено 19 сучасних ЕОМ, з’єднаних локальною комп’ютерною мережею. Крім того, студенти навчаються в комп’ютерному класі академії. Загальна чисельність комп’ютерів з урахуванням можливостей обчислювального центру для студентів спеціальності складає 43 одиниці, що забезпечує щоденний час роботи до 1,5 годин на 1 студента.
Матеріально-технічне забезпечення підготовки фахівців відповідає за кількісними нормами, що висуваються до вищих навчальних закладів IV рівня акредитації.
Лабораторія кафедри «Автоматизовані металургійні машини та обладнання»
Дослідно-промисловий дрібносортний стан 170
Середній діаметр валків – 208 мм br
Максимальне зусилля – 30 кН
Матеріал валків – Сталь 9Х
Твердість валків – 55…60 HRC
Кутова швидкість мотор-редуктора – 13,50 об/мин
Передавальне число черв'ячного редуктора – 41
Передавальне число комбінованого редуктора – 5
Маса стана – 550 кг
Листоправильна машина 9х100х250
Діаметр ролика – 100 мм
Кількість роликів – 9 шт
Крок роликів – 100 мм
Довжина бочки ролика – 250 мм
Число оборотів редуктора – 40 об/мин
Передавальне число редуктора - 2
Косовалкова трубоправильна машина 160х3
Кількість валків – 6 шт.
Кількість приводних валків – 3 шт.
Кут установки валків – 25…35 град.
Діаметр труб, що виправляються – 5…30 мм
Товщина стінки труб, що виправляються – 0,5…3 мм
Довжина труб, що виправляються – 0,5…2 м
Навантажувальна характеристика машини – 510 Нм
Найбільше припустиме зусилля на валках при правці – 6400 Н
Швидкість правки – 0,1 м/с
Лабораторний міні-стан 100х100 Г
Діаметр валків – 100 мм
Максимальне зусилля – 50 кН
Матеріал валків – Сталь 9Х
Твердість валків – 55…60 HRC
Кутова швидкість мотор-редуктора – 40 об/мин
Передавальне число редуктора – 2
Маса стана – 550 кг
Багатороликова сортоправильна машина 5х210
Кількість роликів – 5 шт
Крок роликів – 210 мм
Довжина бочки ролика – 250 мм
Число оборотів редуктора – 40 об/мин
Передавальне число редуктора - 2
Лабораторно-промисловий стан 100х100 зі змінним блоком валків
Діаметр валків – 100 мм
Максимальне зусилля – 30 кН
Матеріал валків – Сталь 9Х
Твердість валків – 55…60 HRC
Кутова швидкість мотор-редуктора – 13,50 об/мин
Передавальне число черв'ячного редуктора – 41
Передавальне число комбінованого редуктора – 5
Маса стана – 500 кг
Стан поперечної прокатки 3х60-160
Діаметр валків – 160 мм
Максимальне зусилля – 30 кН
Матеріал валків – Сталь 9Х
Твердість валків – 55…60 HRC
Кутова швидкість мотор-редуктора – 40 об/мин
Передавальне число редуктора – 4
Маса стана – 500 кг
Промислово-лабораторний стан 55/260х200
Діаметр робочих валків – 55 мм
Діаметр опорних валків – 260 мм
Довжина бочки валків – 200 мм
Матеріал валків – Сталь 9Х
Твердість валків – 55…60 HRC
Передавальне число редуктора – 3,53
Лабораторний стан ДУО 160
Діаметр валків – 160 мм
Максимальне зусилля – 30 кН
Матеріал валків – Сталь 9Х
Твердість валків – 55…60 HRC
Маса стана – 500 кг
Ексцентрикові ножиці поздовжнього різання
Максимальне зусилля різання – 20кН
Число подвійних ходів в хвилину – 50
Кут нахилу верхнього ножа – 5 град
Хід верхнього ножа – 20 мм
Перекриття ножів – 15 мм
Матеріал ножів – Сталь 5ХВС
Твердість ножів - HRC 50…55
Маса ножиць – 600 кг
Кривошипні ножиці поперечної різання
Максимальне зусилля різання – 10кН
Число подвійних ходів в хвилину – 60
Хід верхнього ножа – 20 мм
Перекриття ножів – 5 мм
Матеріал ножів – Сталь 5ХВС
Твердість ножів - HRC 50…55
Маса ножиць – 600 кг
Дискові кромкообрізні ножиці
Діаметр ножів – 100 мм
Максимальне зусилля різання – 2,5 кН
Матеріал, шо ріжеться – σB=250-300 Н/мм2
Максимальна товщина смуг, що обрізають – 1,5 мм
Ширина смуг, що ріжуться
максимальна – 650 мм
мінімальна– 150 мм
Швидкість різання – 0,2 м/с
Дискові багатопарні ножиці
Діаметр ножів – 100 мм
Максимальне зусилля різання – 4 кН
Матеріал, шо ріжеться – σB=250-300 Н/мм2
Максимальна товщина смуг, що обрізають – 1,0 мм
Ширина смуг, що ріжуться – до 300 мм
Швидкість різання – 0,3 м/с
Лабораторна установка кисневого конвертера
зі стаціонарним приводом
Лабораторна установка для визначення
напружень в станині робочих клітей
Пристрій для пластичної деформації
Лабораторна установка розливного стенду
Лабораторна установка завантажувального пристрою доменної печі
Пересувна тензометрична вимірювальна станція
Лабораторні електропечі опіру
{nomultithumb}
КМПМ раб навч прогр2019 до маг
Конспект_агрегати обробки холодного прокату
Конспект_НТА та стани холодної прокатки
Конспект_стани_горячої_прокатки
ПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ НРiМ
Бойко Олександр Петрович
учбовий майстер
E-mail:amm@dgma.donetsk.ua
Чередніченко Валентина Іванівна
лаборант
E-mail:amm@dgma.donetsk.ua
Потапкін Віктор Федорович
доктор технічних наук, професор
завідувач кафедрою (1963 – 1985 р.р., 1989 – 2005 р.р.)
Після закінчення училища з 1956 по 1960 р.р. працював на Новокраматорському машинобудівному заводі на інженера-конструктора, старшого інженера-конструктора 1 категорії.
У 1960 році почав, а у 1963 році завершив навчання у аспірантурі ВНДІметмаш (м. Москва) з достроковим захистом кандидатської дисертації.
З квітня 1963 по січень 2006 року працював у Краматорському індустріальному інституті – Донбаській державній машинобудівної академії на посадах старшого викладача, завідувача кафедри, декана факультету, проректора з навчальної роботи, ректора ДДМА (1989 – 2003 р.р.), радника ректора ДДМА (2003-2006 р.р.).
Восени 1963 року організував і очолив кафедру «Механічне обладнання заводів чорної металургії», з якою нерозривно була пов’язана значна частина його подальшої професійної і наукової діяльності.
Засновник наукової школи «Створення нових і удосконалення діючих технологій, обладнання і засобів автоматизації у прокатному виробництві».
Під керівництвом В. Ф. Потапкіна виконані і захищені 2 докторські і 19 кандидатських дисертації.
Є автором 2-х монографії, більш 240 наукових статей, 105 винаходів, з них 4 патента США, Франції, Італії.
З 1990 року по 2006 рік очолював спеціалізовану раду по захисту кандидатських і докторських дисертацій при ДДМА.
Заслужений професор ДДМА.
Сатонін Олександр Володимирович
професор кафедри
доктор технічних наук, професор
випускник кіі, кафедра МОЗ, 1977 р.
З 1972 року виконував дослідження в галузі розвитку наукових основ технологій та обладнання процесів прокатки, дресирування, волочіння і листової формовки.
На основі наукових досліджень, виконаних під керівництвом Сатоніна О. В., розроблено 50 нових технологій і машин, виконано 80 проектів і розробок для різних галузей: металургії, машинобудування, приладобудування, гірничої справи, транспорту, енергетики, будівництва та ін. Впроваджено у виробництво 15 різних технологій і машин.
Колектив вчених під його керівництвом працював над створенням нових ресурсозберігаючих технологій та обладнання для утилізації гумово-технічних виробів, виробів з пластмас, утилізації гільз артилерійських пострілів, створенням нових технологічних процесів локальної гарячої обробки тиском і т.д.
Опублікував понад 350 наукових робіт.
Має 80 винаходів.
Підготував 12 кандидатів технічних наук і одного доктора наук.
Нагороджений знаками «Відмінник освіти України», «За наукові досягнення».
Переможець конкурсу в номінації «Кращий науковець академії» (2002 р., 2009р.).
Заслужений професор ДДМА (2005 р.).
{nomultithumb}Рішення про організацію кафедри було прийнято 1 вересня 1963 р., щоб завершити навчання студентів 5-6 курсів, переведених в Індустріальний інститут Краматорська з Українського заочного політехнічного інституту. Спочатку заняття проводились на вечірньому відділенні. Викладацьку роботу в перші роки існування кафедри вели фахівці підприємств Краматорська, насамперед НКМЗ: Г. І. Фомін, А. А. Вітзон, М. А. Бугай. У штаті кафедри були також зав. лабораторією В. І. Рульов і лаборант В. Е. Артизанова.
Кафедра спочатку розташовувалася в нинішньому 5-му корпусі інституту. Лабораторне устаткування складалося зі станів ДУО-200 і 450x800. Причому через більші габарити останнього в корпусі розташовувалася тільки робоча кліть, а привід перебував на дворі, і тільки пізніше навколо звели стіни й дах. При переїзді в нові корпуси цей стан передали одному з підприємств, а замість цього придбали на СКМЗ промислово-лабораторний стан 55/260x200. З 1965 року кафедра перебувала в другому корпусі інституту. З 1970 року розпочато навчання студентів стаціонару. Значно розширився склад співробітників. Слід зазначити великий внесок у роботу кафедри навчально-допоміжного персоналу. Із середини 1960-х років співробітниками кафедри стали: навчальний майстер С. П. Чернишов, з початку 1970-х – лаборант В. І. Чередниченко. Довгий час пропрацювали на кафедрі В. Е. Артизанова, П. Д. Желобитський, І. А. Завгородня, І. Г. Пасічник, Б. А. Наливайко. Викладачами кафедри в той час сталі І. А. Бобух, А. Ф. Котов, А. В. Єлецьких, А. С. Журавльов, В. Ф. Дудко, А. Н. Ларін і ін. З випускників кафедри в 1970-і роки стали викладачами І. А. Морозов, В. І. Шпак, В. А. Федорінов, в 1980-і роки – А. В. Сатонін, Ю. К. Доброносов. З 1970 року кафедра й лабораторія розташовуються в 4-ом корпусі академії.
Лабораторія кафедри – одна із кращих серед родинних кафедр вузів України. Вона оснащена діючим устатку-ванням, яке дозволяє проводити як навчальні заняття, так і наукові дослідження. Серед устаткування кафедри – промислово-лабораторний стан 55/260x200, оснащений унікальною системою профілювання міжвалкового зазору шляхом осьового зрушення робочих і опорних валків і перехрещування осей робочих валків. Є ряд діючих лабораторних установок для дослідження процесів і машин металургійного виробництва. На кафедрі з 1990 року працює клас персональних ЕОМ, оснащений сучасною обчислювальною технікою. В 1984 році були розроблені нові навчальні плани, введений ряд нових дисциплін, розширена спеціалізація підготовки студентів.
В 1988 році кафедра перейменована в кафедру автоматизованих металургійних машин і обладнання (АММО). У це ж час припинене навчання за вечірньою формою за рахунок збільшення кількості груп на стаціонарі. В 1994 році спеціальності кафедри були акредитовані по 4 рівню із правом підготовки магістрів. В 1999 і 2004 роках була пройдена повторна атестація. В 2000 році здійснений перехід на схему навчання «бакалавр – фахівець – магістр». З 2003 року почате навчання за заочною формою.
За роки своєї діяльності кафедрою АММ підготовлено більш 2000 фахівців в галузі створення й експлуатації металургійного обладнання. Її випускники займають керівні посади на багатьох підприємствах регіону, очолюють пости в цехах і відділах металургійних і машинобудівних підприємств на всій території СНД. Навчальний процес і наукову працю на кафедрі ведуть 2 професори, 5 доцентів, 2 старших викладача. Усі викладачі кафедри мають вчені ступені. Майже всі викладачі кафедри – її випускники.
Однією з найбільш важливих сторін діяльності кафедри АММ є наукова праця. Практично відразу із створенням кафедри В. Ф. Потапкін залучив співробітників до досліджень процесів прокатки. В числі основних досліджень того періоду – дослідження напружено-деформованого стану металу при гарячій прокатці товстих і тонких смуг. Теоретичні результати досліджень на основі методу полів ліній ковзання внесли нові подання в теорію прокатки й знайшли підтвердження в ході промислових експериментів на НШПС-2000 Новолипецького металургійного комбінату.
З нагромадженням досвіду відбувалося узагальнення отриманих знань, вималювалися загальні проблеми, намітилися напрямки наступної роботи. У це ж час із числа талановитих випускників кафедри були підготовлені наукові співробітники, які стали потім викладачами кафедри.
Новий поштовх науковим дослідженням дала робота над процесами асиметричної прокатки. Наприкінці 1970-х років почалися роботи з дослідження й промисловому освоєнню процесу деформації металу між нерухливим і приводним робочими валками (процесу ДНПВ), результатом яких стало виготовлення й дослідно-промислова експлуатація на Артемівському заводі з обробки кольорових металів першого у світі спеціалізованого стану ДНПВ 50/450x450. Наступний розвиток цей напрямок одержав у дослідженнях сполучення процесів симетричної й асиметричної прокатки в одній технологічній лінії. У ході робіт з освоєння процесів ДНПВ створене спеціальне устаткування для їхньої реалізації. Крім того, співробітниками кафедри було зроблено більш 80 винаходів при виконанні даної тематики, що підтверджене патентами США, Франції, Італії.
До початку 1980-х років під керівництвом д-ра техн. наук В. Ф. Потапкіна на кафедрі остаточно сформувалася наукова школа, основним науковим напрямком стало вдосконалювання процесів і устаткування листопрокатного виробництва.
Наприкінці 1980-х – початку 1990-х років розвиток обчислювальної техніки відкрив нову галузь в науковій діяль-ності кафедри – розробку математичних моделей і програмного забезпечення для автоматизованого проектування технологій і прокатного устаткування. Їх впровадження у виробництво розширило зв'язки кафедри із провідними підприємствами металургійного машинобудування: НКМЗ, СКМЗ, Укрндіметалургмаш та інші.
У цей час в рамках співробітництва з Білоруським науково-виробничим об'єднанням з виготовлення поліметалів почалися роботи з дослідження процесів виробництва й прокатки багатошарових поліметалевих композицій. Результатом цих досліджень стало створення на СКМЗ спеціалізованого стану 500 для прокатки поліметалів, отриманих зварюванням вибухом. Наступний розвиток ця робота одержала у виготовленні поліметалів на основі металопорошків. Результатом робіт стало впровадження на Кіровському заводі порошкових матеріалів процесу прокатки порошкових композицій із бронзографіту.
Економічні труднощі середини 1990-х років ускладнили наукову працю на кафедрі АММ, але не зупинили її. Бі-льше того, разом із традиційними розробляються перспективні галузі наукової діяльності, іде пошук нових об'єктів досліджень у напрямах: сортова й поперечно-гвинтова прокатка, зміцнення зварених труб, обкатування циліндричних заготівок і навіть процес здрібнювання гумових відходів.
Наукові дослідження знайшли відбиття й у видавничій діяльності кафедри АММУ. Щорічно співробітники кафедри публікують близько 30 робіт з наукової тематики. Усього співробітниками кафедри за роки її існування видано більш 500 наукових статей і розроблено 120 винаходів. При цьому багато робіт виконані спільно зі студентами. Студенти проходять практику на НКМЗ, СКМЗ, КМЗ, Укрндіметалургмаш, багато займаються науковою діяльністю.
Співробітниками й аспірантами кафедри захищено 2 докторські й більш 20 кандидатських дисертацій. Значна увага кафедра приділяє підготовці наукових кадрів для промислових підприємств. У різні роки успішно захистили кандидатські дисертації 9 співробітників підприємств металургійного машинобудування регіону.
Основний напрямок наукової діяльності кафедри – удосконалювання технологічних режимів і оптимізація конс-труктивних параметрів основного й допоміжного механічного устаткування для листового й смугового металопрокату.
Мета роботи – розробка математичних моделей, програмних засобів і рекомендацій, які забезпечують підви-щення техніко-економічних показників процесів промислового виробництва листового й смугового металопрокату; розробка, дослідження й впровадження нових технологічних процесів прокатного виробництва; розробка вихідних даних, створення й промислове освоєння технологій і устаткування, що забезпечує розширення сортаменту й під-вищення якості готового металопрокату.
Сьогодні кафедра співпрацює з Укрндіметалургмаш (м. Слов'янськ), СКМЗ, НКМЗ (м. Краматорськ), ДНМА (м. Дніпропетровськ), ПДТУ (м. Маріупіль), ІЧМ (м. Дніпропетровськ) і іншими підприємствами й науково-дослідними інститутами країни.
Основні напрями їх досліджень: розробка й дослідження технологічних процесів ОМТ з метою вибору оптимальних параметрів; конструювання машин металургійного виробництва; розробка програмного забезпечення з розрахунку технологічних режимів і конструктивних параметрів механічного устаткування при реалізації різних процесів ОМТ.
Наукові праці співробітників кафедри публікуються в наукових журналах і тематичних збірниках.
В академії виходить щорічний збірник «Удосконалювання процесів і обладнання обробки тиском у металургії й машинобудуванні», а також проводиться конференція на тему «Нові досягнення й перспективи розвитку процесів і машин обробки тиском».
У результаті дослідницької й винахідницької роботи працівників кафедри отриманий ряд патентів провідних країн світу.
Сьогодні металургійна промисловість є візитною карткою України у світі.
Для металургійного устаткування характерні висока продуктивність, підвищений рівень механізації й автоматизації, використання ЕОМ, які управляють технологічними процесами. Розробкою саме такого устаткування, нових технологій і займається кафедра
Адреса: 84313 м. Краматорськ,
б-р Машинобудівників 36,
ДДМА, корпус №4,
аудиторія 4105.
Телефон: +38(0626)41-46-81.
E-mail: amm@dgma.donetsk.ua.
Шановні абітурієнти!
Кафедра автоматизованих металургійних машин і обладнання Донбаської державної машинобудівної академії запрошує Вас отримати вищу освіту за спеціальністю «Галузеве машинобудування» – однією з найбільш затребуваних сьогодні інженерних спеціальностей.
Освітньо-професійна програма: «Іінжиніринг автоматизованих металургійних машин і агрегатів».
Програма забезпечує підготовку фахівців, здатних вирішувати різнопланові інженерні і наукові завдання на базі використання новітніх досягнень науки і техніки в галузі машинобудування та опанування технологій безперервного виробництва новітніх металевих і неметалевих виробів, у тому числі мікро- і нанокристалічних матеріалів.
Кафедра автоматизованих металургійних машин і обладнання ім. проф. Потапкіна В. Ф. запрошує Вас стати її студентами.
Більш ніж 55-річний досвід у підготовці інженерів – фахівців у галузі машинобудування – надає нам права стверджувати, що
ми навчимо Вас:
• проводити інженерно-наукові роботи з використанням дослідного устаткування, аналітичні апаратури, комп’ютерного програмного забезпечення;
• створювати нові машини машинобудівних, металургійних і метизних виробництв, моделювати та оптимізувати технології безперервного виробництва;
• з використанням методів обробки тиском створювати матеріали з унікальними властивостями – наноматеріали, композити, гібридні, надтверді та інтелектуальні матеріали і вироби на їх основі;
• продуктивно працювати і домагатися кінцевого результату;
• використовувати найсучасніші інформаційні технології та програмні ресурси, у тому числі професійні пакети SolidWorks, AutoCad, CosmosWorks, Abaqus CAE, комплекс програм компанії Delcam та ін.;
• орієнтуватися в будь-якій технічній та ринковій ситуації;
ми забезпечимо:
• відмінне знання фундаментальних і інженерних наук, уміння грамотно використовувати сучасні інструменти проектування, високий рівень практичної підготовки як запоруки Вашого професійного успіху та кар'єрного зростання;
• умови і можливість отримати навички дослідника, опублікувати свої перші наукові статті, отримати патенти на винаходи;
• можливість вступити до аспірантури, захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії);
• вашу затребуваність на ринку праці, здатність швидкої адаптації до конкретного робочого місця в проектних, конструкторських, дослідницьких відділах великих машинобудівних підприємств, наукових установах, у виробничих підприємствах машинобудівних і металургійних заводів, у навчальних закладах, широкі перспективи працевлаштування за кордоном;
• доброзичливість і вимогливість, шановливе ставлення і партнерство в процесі навчання.
{nomultithumb}