Наукова праця кафедри здійснюється в наступних напрямках:
розвиток системних методів у проектуванні виробів машинобудування;
підвищення якості інформаційного забезпечення проектування й моделювання з використанням об'єктно-орієнтованого програмування, методів штучного інтелекту й програмних агентів;
удосконалювання інформаційно-керуючих і вимірювальних систем;
використання методів інженерії знань для проектування виробів і програмних засобів;
розвиток методів інтелектуального аналізу даних для витягу прихованих залежностей і шаблонів;
розробка моделей автоматизації систем керування промисловими підприємствами.
В науковій роботі приймають участь викладачі кафедри, аспіранти та обдаровані студенти, які навчаються в магістратурі і рекомендовані до вступу в аспірантуру, що діє на кафедрі, а також у цільові аспірантури у інших ВНЗ (ХНУРЕ, ХНУ ім. Каразіна, ДонНТУ). За останні рокі захистили кандидатські дисертації Богданова Л.М., Задорожня І.М., Короткий С.О. (2010 р.), Васильєва Л.В., Акімов В.І., (2011 р.), Міхєєнко Д.Ю. (2012 р.), Гетьман І.А. (2014 р.) та докторську дисертацію з комп’ютерних наук захистив Сагайда П.І. (2018 р.).
Асистенти та аспіранти кафедри виконують дисертаційні роботи у наступних галузях та напрямах: імітаційне моделювання технологічної підготовки виробництва; математичне моделювання на ЕОМ процесів пластичного деформування із застосуванням метода елементів; підвищення інтелектуальності засобів проектування та удосконалення проектування та моделювання на комп’ютері об’єктів машинобудування; удосконалення комп’ютерних застосувань інформаційних технологій в економіці; розвиток моделей і методів взаімодії об’єктно-орієнтованих прикладень з базами даних та інші.
Пройшли підготовку в аспірантурах інших кафедр ДДМА та захистили дисертації з подальшою роботою на інших кафедрах випускники кафедри КІТ.
Викладачі кафедри проводять заняття з підвищення кваліфікації викладачів академії з таких напрямів: «Особливості педагогічної діяльності на основі e-learning»; «Використання системи управління навчанням Moodle».
У 2009 р. проведена перша міжнародна науково-практична конференція «Сучасний електропривод, інформаційні технології й системи автоматизації», присвячена 40-річчю факультету автоматизації машинобудування. З 2018 року міжнародна науково-практична конференція «Сучасний електропривод, інформаційні технології й системи автоматизації» прийняла статус щорічною і в 2020 році, незважаючи на каратнинні заходи відбулася вже четверта конференція, на якій прийняли участь більш ніж науковців з вищих навчальних закладів Украйни та світу.
Науково-дослідна (держбюджетна та за госпдоговорами) робота.
Наукова робота є важливою частиною навчального процесу. Підвищення професійного рівня викладачів відбувається під час виконання науково-дослідної роботи, підготовки наукових робіт, роботі над дисертацією та виступах на семінарах. Напрямки роботи кафедри базуються на наукових досягненнях провідних викладачів. Формування напрямків роботи визначає роботу та майбутні досягнення всього колективу.
Загальна спрямованість науково-дослідних робіт кафедри полягає у підвищенні інтелектуальності систем інформаційного забезпечення процесу проектування складних об'єктів. За цією тематикою працює увесь науково-педагогічний колектив кафедри.
В світлі сучасних ініціатив Industry 4.0 і Digital enterprise, машинобудування в рамках даного етапу розвитку повинно базуватися на проривних досягненнях в області інформаційних технологій проектування виробів і процесів, моніторингу їх функціонування, контролю якості, оптимізації параметрів і забезпечення автономності. Тому сучасне виробництво засновано на автоматизованому проектуванні об’єктів і процесів, своєчасній діагностиці станів, оптимальному управлінні і загальній інтеграції технологічних об’єктів на основі інформаційно-комунікаційних і мережевих технологій.
Відповідно даний тематичний напрямок досліджень на кафедрі КІТ (у співдружності з іншими кафедрами ДДМА) буде включати в себе наступне:
автоматизацію проектування та 3D-моделювання виробів складної геометрії, з оптимізацією параметрів виробів та технологічних процесів їх виготовлення, маршрутів і режимів застосування обладнання та спеціалізованого оснащення, в тому числі за рахунок використання моделей, отриманих засобами машинного навчання, методами статистичного аналізу та з використанням нейронно-подібних мереж, для створення ефективних конкурентоспроможних технічних об’єктів та процесів - керівник проф., д.т.н. Тарасов О.Ф., к.т.н. Алтухов О.В., асистент Коваленко А.К., асистент Касьянюк О.С.
релевантне моделювання сучасних механічних та електромеханічних систем у складі технологічного обладнання та впровадження принципів прямого цифрового управління приводами таких систем для забезпечення потрібної точності й швидкодії відпрацювання керуючих впливів від підсистем, що працюють на основі комп’ютерно-інтегрованих технологій - керівник проф., д.т.н. Тарасов О.Ф., ст. викл. Аносов В.Л.
розробку і реалізацію сучасних і ефективних апаратних і програмних компонентів інформаційно-вимірювальних та управляючих комплексів у складі організаційно-технічних систем, забезпечення підтримки прийняття рішень в умовах отримання нечітких даних та часткової невизначеності цілей і завдань керування - доц., к.т.н. Богданова Л.М., доц., к.т.н. Васильєва Л.В.
удосконалення алгоритмічного забезпечення САПР, кіберфізичних систем, насамперед на основі ефективних сховищ знань і засобів їх здобуття, формалізації, опрацювання й обміну даними та знаннями. Знання в даному аспекті трактуються як моделі функціонування об'єктів і суб'єктів технологічної взаємодії. Отримання таких моделей з наявних даних, що й накопичуються під час виробничого процесу, вимагає розробки й використання програмних компонентів процесу Data Mining та застосування методів інженерії знань - доц., д.т.н. Сагайда П.І., ст. викл., к.т.н. Міхєєнко Д.Ю.
організацію та використання інформаційно-вимірювальних мереж та мереж обміну даними для оперативного управління технологічними та організаційними процесами на підприємствах, забезпечення функціонування Industrial Internet Of Things, в тому числі за рахунок автоматизованого вироблення керуючих впливів на виробничі підсистеми на основі оптимізаційних моделей, отриманих під час обробки даних та опрацювання знань - к.т.н. Алтухов О.В..
На кафедрі КІТ з вересня 2009 по 2014 рік всі викладачі кафедри брали участь у виконанні теми Дк-10-2009 «Застосування інформаційних технологій у задачах автоматизації машинобудування та в процесі навчання».
Теми виконаних науково-дослідних на кафедрі КІТ держбюджетних науково-дослідних робіт, що виконувалися в Донбаській державній машинобудівній академії і фінансувалися МОН України (керівник – Тарасов О.Ф., відповідальний виконавець – Сагайда П.І.):
Д-03-2000, № держреєстрації 0100U001543 - «Розвиток засобів візуального структурного проектування систем на основі об’єктно-орієнтованого підходу й інтелектуалізації поводження моделей».
Д-02-2003, № держреєстрації 0103U003507 - «Підвищення якості проектування програмного забезпечення на основі розвитку методології об'єктно-орієнтованого програмування та її інтеграції з технологіями штучного інтелекту».
Д-02-2005, № держреєстрації 0105U002201 - «Підвищення інтелектуальності систем інформаційного забезпечення процесу проектування складних об'єктів».
Д-02-2007, № держреєстрації 0107U001302 - «Підвищення інтелектуальності інформаційних систем на основі розвитку і використання онтологій та візуального структурного підходу».
Д-01-2010, № держреєстрації 0110U000113 - «Розвиток технології проектування інформаційних систем на основі методів інженерії знань».
Д-06-2013, № держреєстрації 0113U000609 - «Розробка інформаційного забезпечення і технології автоматизованого проектування виробів, технологічного оснащення і процесів виготовлення деталей складної геометрії».
Д-05-2015, № держреєстрації 0115U003126 - «Розробка інформаційних технологій для вирішення завдань інтелектуального аналізу даних у машинобудуванні на основі методів інженерії знань».
Д-01-2017, № держреєстрації 01175U001163 - «Розробка інформаційних технологій моделювання, автоматизованого проектування та оптимізації багатоетапних технологічних процесів пластичного деформування нових матеріалів».
Дк–10–09 «Застосування інформаційних технологій у задачах автоматизації машинобудування і процесу навчання» № держреєстрації 0109U007790
Дк-08-2014 «Вдосконалення методів застосування сучасних інформаційних технологій в навчальному процесі та машинобудуванні для розв’язання задач моделювання та проектування» № держреєстрації 0114U003943
Дк–06–2019 «Підвищення інтелектуальності інформаційних технологій та їх компонентів для використання у навчальному процесі, бізнесі та медицині» № держреєстрації 0119U103452
В цілому в межах виконаних наукових робіт реалізовані методики та програмні засоби, які дозволяють суттєво підвищити якість інформаційного забезпечення на етапах проектування та експлуатації складних технічних систем, їх аналізу і проектування за допомогою САПР.
Напрямки та результати виконаних робіт відповідають світовому рівню науки у галузі інформаційних технологій за аспектами розвитку об’єктно-орієнтованої парадигми та методів штучного інтелекту для підтримки прийняття рішень в різних областях діяльності.
Практична реалізація виконана шляхом розробки програмних засобів для підвищення якості інформаційного забезпечення систем автоматизації. Результати роботи застосовуються:
при розробці підсистем САПР для різних предметних областей (систем автоматизованого проектування штампового оснащення, гідросистем і їхніх елементів, елементів і систем автоматизації управління технологічними об'єктами і процесами), а також CASE-засобів для проведення системного аналізу при конструкторсько-технологічній підготовці виробництва;
при автоматизації наукових досліджень магістрантів, аспірантів, докторантів, науковців у галузі САПР та вирішенні організаційних задач;
при реалізації засобів підтримки прийняття рішень на базі засобів штучного інтелекту, експертних систем, інтегрованих у САПР і системи автоматизованого управління.
Машинобудування в рамках даного етапу розвитку виробництва базується на поєднанні фізичних и цифрових технологій і повинно ефективно трансформуватися в цілому ряді напрямків, які охоплюють не тільки матеріальну і енергетичну сферу діяльності, але і досягнення в області інформаційних технологій проектування виробів і процесів, моніторингу їх функціонування, контролю якості, оптимізації параметрів і забезпечення автономності.
Відповідно, на кафедрі розвиваються наступні наукові напрямки:
Створення нових і вдосконалення діючих технологій, обладнання та засобів автоматизації в прокатному виробництві (науковий керівник д.т.н., доцент Грибков Е.П.);
Створення інтелектуальних інтегрованих САПР для розробки нових технологічних процесів і машин (науковий керівник д.т.н., проф. Тарасов О.Ф.);
Розвиток програмно-алгоритмічних компонентів комп’ютерних систем для інтелектуальної обробки даних (науковий керівник д.т.н., доц. Сагайда П.І.);
Завідуючий кафедрою КІТ Тарасов О.Ф. входить до складу спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій за спеціальністю «Процеси та машини обробки тиском» (ДДМА, м.Краматорськ) та входив до складу спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій у СНУ ім. В.Даля, м.Луганськ, а також до редакційних колегій двох збірників наукових праць, що входять до переліку ВАК.
На кафедрі упродовж 2014-2020 рр. проводились важливі фундаментальні та науково-прикладні дослідження в галузі інформаційних технологій, які були націлені на вирішення важливих теоретичних і практичних проблем автоматизації проектування виробів та технологічних процесів машинобудування, автоматизації управління кіберфізичними системами як компонентами Digital Enterprise в умовах реалізації ініціативи Industry 4.0, збирання, накопичення та опрацювання даних для здобуття знань та підтримки виробничих рішень. Результати даних досліджень забезпечують відповідний рівень надання потрібних компетентностей при підготовці фахівців, які відповідають вимогам сучасності та завданням регіонального розвитку машинобудівного центру Північного Донбасу, яким є м. Краматорськ.
До отриманих практично важливих наукових результатів можна віднести наступні.
Виконано моделювання та комп’ютерне проектування штампового оснащення та установки в цілому, а також досліджено процес інтенсивного пластичного деформування (ІПД) методом гвинтової екструзії, на основі розроблених компонентів інтегрованої САПР. Розроблено та виготовлено на ПАТ «Мотор Січ» нову дослідно-промислову установку для реалізації ІПД нових компактних та некомпактних матеріалів для заготовок лопаток компресора газотурбинних двигунів. Конструкція установки та технологічний процес мають світовий рівень та широко досліджуються за кордоном. Установка дозволяє суттєво підвищити конкурентоспроможність продукції, вона знаходиться в стадії дослідно-промислового впровадження.
Створені інформаційні технології для САПР, які розширюють їх функціональні можливості на основі: інтеграції з промисловими CAD/CAE-системами, застосування методів інженерії знань і інтелектуальної обробки даних, структурної та параметричної оптимізації виробів, виявлення інформативних параметрів процесу і прихованих залежностей між ними та адекватного моделювання поводження нових матеріалів у процесах деформування. Розробляється інтегрована САПР, яка призначена для автоматизації проектування багатоетапних комбінованих процесів інтенсивного пластичного деформування (БКП-ІПД) нових матеріалів для отримання об'ємних наноструктурованих заготовок. Їх створення дозволяє знизити витрати на проектування й відпрацювання технології виготовлення деталей із застосуванням методів БКП-ІПД і, в підсумку, підвищити якість деталей відповідального призначення (зокрема, деталей авіаційних двигунів, медичних імплантатів), що підвищує показники ефективності окремих вузлів двигуна і ресурс двигуна в цілому, поліпшує конкурентоспроможність авіаційних двигунів та задовольняє попит на світовому ринку. ІСАПР, що розробляється, дозволяє вирішити проблему відсутності спеціалізованого програмного забезпечення процесів інтенсивного пластичного деформування у промисловості.
Тому результаті, отримані науковцями кафедри, знаходять широке впровадження на підприємствах-флагманах галузі, а також на інших підприємствах та в організаціях.
Укладені договори про співробітництво з наступними інститутами НАН України: Донецький фізико-технічний інститут ім. О.О. Галкіна НАН України; Інститут фізики гірничих процесів НАН України, м. Донецьк; Інститут прикладної математики і механіки НАН України, м. Донецьк, підтримуються творчі зв’язки з Інститутом надтвердих матеріалів НАН України та Інститутом проблем матеріалів НАН України, м. Київ.
Для підвищення ефективності використання обчислювальної техніки на кафедрі існує локальна мережа, є доступ в Internet для студентів і викладачів, Wi-Fi, встановлено сучасні програмні пакети, застосовується відео-проектор та інше устаткування.
Кафедра, окрім власних навчально-лабораторних приміщень, використовує приміщення інформаційно-обчислювального центру ДДМА та кафедр, що забезпечують навчальний процес студентів за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки».
У складі кафедри створено 4 класи з сучасними комп’ютерами, є дві лекційні аудиторії, викладацька та аспірантська аудиторії, кабінет завідуючого, методкабінет з бібліотекою кафедри КІТ, кабінет системного адміністратора, архів.
В 2019 році на кафедрі до навчального процесу впроваджені дві лабораторії з сучасним обладнанням:
В навчальному процесі є декілька напрямів підготовки студентів з вивчення програмного забезпечення: проектування та реалізація інформаційних систем; веб-програмування; компонентне програмування.
Всі дисципліни кафедри використовують програмне забезпечення та комп’ютери при виконанні лабораторних і практичних завдань, курсових і дипломних проектів. Завдання з дисциплін кафедри вирішуються за допомогою прикладних програмних (ПП) продуктів: Microsoft Visual Studio, Microsoft SQL Server, MatLAB, MathCAD, Deductor, Microsoft Office, різних CAD/CAE/CAM – систем та інш.
Для забезпечення ліцензійними ПП діє підписка Dream Spark корпорації Microsoft на получення ПП для профільного навчання.
Починаючи з першого курсу вивчаються мови програмування С та С++, C# (програмний продукт Microsoft Visual Studio), потім Java (IDE Eclipse). Створення сайтів виконується за допомогою системи керування сайта Joomla! та фреймворку PHP CodeIgniter. При розробці додатків для мережі Інтернет використовуються ПП Денвер, який містить інтерпретатор мови PHP, web-сервер Apache та СУБД MySQL. Також вивчається платформа ASP .Net та програмний продукт Microsoft Visual Studio.Net.
Освоєння CAD/CAM/CAE-систем відбувається за допомогою сучасних версій ліцензійного програмного забезпечення фірми Autodesk (AutoCAD і Inventor), фірми Delcam (PowerSolution: PowerMILL, PowerSHAPE та ArtCAM), SolidWorks Student edition з CAE - пакетом SolidWorks Simulation та DraftSight фірми Dassault Systèmes, ИНТЕРМЕХ. Для чисельного аналізу конструкцій методом скінчених елементів в навчальному процесі і науковій роботі використовуються також CAE-системи широкого призначення Q-Form 2D, SolidWorks Simulation та ABAQUS. В навчальному процесі використовуються також різні безкоштовні програмні засоби.
У 2014 г. на кафедрі КІТ в межах проекту TEMPUS ”DESIRE” отримані ліцензії на CAD- систему фірми PTC Creo (Pro\Engineer) і аналогічну за призначенням сучасну спеціалізовану CAD-систему для проектування Altium Designer.
Для вивчення мікропроцесорної техніки, внутрішню будову обчислювальних машин та програмування на низькому рівні використовуються мови програмування Assembler та С. Функціонування та взаємодія структурних частин комп’ютера вивчається за допомогою фірмових мікропроцесорних стендів ATMEL STK-500. Моделювання процесорів виконується за допомогою програмних продуктів Atmel AVR Studio, LabView.
Для розробки та моделювання нейронних мереж студенти використовують програмне забезпечення NeuroPro, Deductor.
Обробку математичних та статистичних даних студенти виконують за допомогою програмного пакету MatLAB.
При програмуванні та адмініструванні програмних комплексів використовуються бази даних Interbase, MS SQL Server та MySQL.
Для оформлення та перегляду документації студенти використовують пакети OpenOffice, Adobe Acrobat Reader.
При вивченні операційних систем використовується програмний продукт VMware Player, який дозволяє виконувати запуск операційних систем Linux, MS Windows у віртуальному середовищі.
Використовується обладнання кафедр ДДМА (ЕСА, MCI і АПП) та інформаційно-обчислювального центру ДДМА: програмні продукти та мікропроцесорна техніка: Texas Instruments Code Composer, Moeller EASYSoft, SIEMENS SINAMICS Step 7, лабораторія гідро- пневмоавтоматики зі стендами фірми "FESTO-Didaсtiс" (Німеччина). На МСІ - лабораторія фірми HEIDENHAIN.
Застосовується також програмне забезпечення, яке розроблено викладачами кафедри та спрямовано на автоматизацію складних розрахунків та візуалізацію елементів технологічних процесів.
Для вивчення ліцензійного програмного забезпечення автоматизованого проектування фірми Delcam та ін. створений клас CAD/CAE/CAM - систем. Тарасов О.Ф. у вересні 2010 пройшов спеціалізований практикум на базі цієї фірми Delcam у м.Бірмінгем, Великобританія. Триває робота над створенням бази для віддаленого проведення лабораторних робіт з вивчення вбудованих систем та програмного забезпечення Creo та Altium Designer в межах проекту TEMPUS ”DESIRE”. Створений клас електроніки і мікропроцесорної техніки. Для впровадження нових технологій навчання викладачі Тарасов О.Ф., Сагайда П.І., Суботін О.В. у 2014 р. пройшли семінар з цього питання в м. Нітра, Словаччина.
В навчальному процесі використовується також ліцензійна PDM – система конструкторсько-технологічної підготовки виробництва ИНТЕРМЕХ (м. Мінськ).
В навчальному процесі, крім матеріальної бази кафедри КІТ використовується також матеріально-технічна база філій кафедри, які організовані на ПАТ «НКМЗ», ПАТ «ЕМСС», ТОВ «Кварт-софт», ТОВ «Альтер-Его», ТОВ «Солвежен» та ін. В їх підрозділах проходять практику близько 90% студентів спеціальності. В конструкторсько-виробничому центрі “КВЦ-Автоматика” і в бюро ЧПК ПАТ «НКМЗ» розташовано навчальний полігон для відпрацювання методики обслуговування систем автоматичного управління, які розроблюються в КВЦ на базі компонентів фірми “SIEMENS”, а в бюро ЧПК – клас для навчання обслуговуванню систем ЧПК унікальних верстатів з допомогою програмного забезпечення SinuTrain і навчальних стендів фірми “SIEMENS” та CAM-системи PowerMILL фірми Delcam.
Завдяки використанню сучасного програмного забезпечення кафедри і ПАТ «НКМЗ» студенти отримують високий рівень професіональної підготовки і впевнено почувають себе на підприємстві.
Науково-педагогічний колектив кафедри комп’ютерних інформаційних технологій (КІТ), співробітники якої захистили 1 докторську і 7 кандидатських дисертацій, працює над сучасними проблемами розвитку комп’ютерних наук і інформаційних технологій в техніці, бізнесі та медицині.
Науково-дослідна робота кафедри КІТ розвивається у наступних напрямках: розвиток інформаційних технологій в області автоматизованого проектування у машинобудуванні; розробка інформаційних технологій для вирішення завдань інтелектуального аналізу даних у машинобудуванні і навчальному процесі на основі методів інженерії знань; комп’ютерного моделювання фізичних процесів обробки металів тиском та проектування процесів інтенсивного пластичного деформування (ІПД); розробки програмного забезпечення на базі сучасних промислових CAD/CAM/CAE-систем, для проектування процесів ІПД, які можуть включати комбіновані процеси, проектування штампового оснащення; експериментальні дослідження спроектованих процесів; розробка програмного забезпечення для аналізу експериментальних досліджень процесів деформування нових матеріалів і аналізу зображень мікроструктури досліджуваних зразків металів та їх сплавів.
На кафедрі створюється лабораторія біомеханіки, в якій встановлено сучасне комп’ютеризоване обладнання для проведення досліджень механічних властивостей матеріалів (випробувальна розривна машина UIT STM 010 від НВП «УКРІНТЕХ»), обладнання для досліджень мікроструктури, фрезерний верстат з ЧПК, та інше. Виконується міжнародна освітня програма ERASMUS + 586114-EPP-1-2017-1-ES-EPPKA2-CBHE-JP «Розробка інноваційної міждисциплінарної навчальної програми з інтелектуальних імплантів для бакалаврів і магістрів в області біоінженерії». Організовано щорічне проведення Всеукраїнської науково-технічної конференції «Сучасні інформаційні технології, засоби автоматизації й електропривод». Активну участь науковці та практики кафедри КІТ беруть у проведені на базі ДДМА щорічної науково-практичної конференції ITConnect.
Ресурси лабораторій кафедри поповнюються: дослідницьким комплексом для моделювання, проектування та впровадження вбудованих систем у машинобудуванні та виробництві на базі обладнання GOLDi-labs, фірм MATRIX, STMicroelectronics, Raspberry Pi Foundation, програмним комплексом Altium Designer, програмно-технічним комплексом для дослідження, моделювання та розробки технологічних процесів і оснащення інтенсивних пластичних деформацій матеріалів на базі мікропроцесорних та програмних засобів PowerShape, ArtCAM, SolidWorks, Abaqus і Creo PTC; станками з числовим програмним управлінням, обладнанням для механічних випробувань, мікроскопами та засобами цифрової обробки зображень, мікропроцесорними засобами та стендами, у тому числі для дослідження комп’ютерно-інтегрованих систем і систем управління, комп’ютерною технікою та потужними програмними комплексами для автоматизації моделювання технологічних процесів та напружено-деформованих станів, автоматизації проектування складних виробів, а також сучасними засобами розробки програмних комплексів для накопичення і обробки даних. На наступні роки така тенденція буде зберігатись, адже продовжується участь науковців у проекті ERASMUS+ BIOArt строком до 2021 р., під час якого планується отримання додаткового обладнання та технічних засобів, а також продовжується участь у заявках на участь у інших проектах даної програми.
Кафедра комп'ютерних інформаційних технологій (КІТ) готує бакалаврів, спеціалістів і магістрів за напрямом «Інформаційні технології» зі спеціальності “Комп'ютерні науки та інформаційні технології”.
Історія виникнення кафедри комп'ютерних інформаційних технологій була пов'язана із проблемою підготовки спеціалістів в області комп'ютерних наук, зокрема, з систем автоматизованого проектування (САПР) для підприємств північного регіону Донбасу.
Рішення цієї задачі було покладено на кафедру обчислювальної техніки й автоматизованих систем керування (ОТ і АСУ). Колектив кафедри на чолі з завідувачем, к.т.н., доцентом Петром Володимировичем Васильєвим провів величезну підготовчу роботу з відкриття нової спеціальності. Також був врахований досвід вузів, які вели підготовку інженерів-системотехніків ‑ МВТУ ім. Баумана, Київського політехнічного інституту, Харківського авіаційного інституту.
У той час в інституті на обчислювальному центрі були встановлені ЕОМ середнього класу: ЄС-1020, ЄС-1036 і «Наірі-2», які забезпечували учбово-методичну й наукову працю викладачів ВНЗ.
Кафедра ОТ і АСУ мала клас персональних ЕОМ «Електроніка Д 3-28». Була розроблена програма технічного переоснащення ВНЗ, насамперед засобами обчислювальної техніки. Були придбані кілька класів ПЕОМ ЄС-1840, ДВК-2, «Нейрон», потім «Mazovia», ЄС-1841, «Іскра-1030».
Все це дозволило в 1989 році здійснити на кафедрі ОТ і АСУ перший набір 25 студентів, майбутніх випускників кваліфікації «інженер-системотехнік». Їхніми першими вчителями стали доценти П.В. Васильєв, Г.Б. Білик, В.Г. Зернов, асистенти А.Г. Забазнова, О.В. Веремій, В.В. Зоненко.
18 грудня 1990 року, згідно з наказом ректора кафедра ОТ і АСУ була перейменована в кафедру систем автоматизованого проектування (САПР). Завідувати кафедрою САПР став завідувач у той час кафедрою ОТ і АСУ доктор технічних наук А.О. Румянцев. З зростом числа студентів зростала й розвивалася кафедра. Були запрошені кандидати технічних наук В.І. Кравченко, В.Р. Дементій.
к.т.н., доцент Цибанев В.І.
Викладачі кафедри навчалися разом зі студентами, тому що поява новинок в області інформаційного технологій вимагало їхнього вивчення й впровадження в навчальний процес. Поступово поліпшувалася матеріально-технічна база кафедри, з'явилися IBM PC-286, а з 1991 р. з'явилася перша в ДДМА локальна мережа на 10 робочих місць IBM-PCXT.
Стало зрозуміло, що забезпечити необхідний рівень підготовки студентів спеціальності САПР і одночасно навчати програмуванню студентів інших спеціальностей кафедра САПР у колишньому складі не може.
Наприкінці 1991 року з кафедри САПР виділилася кафедра прикладної математики. Після поділу завідувачем кафедрою САПР став к.т.н., доцент В.І. Цибанев. На кафедру були запрошені й нові співробітники: кандидати технічних наук Ю.А. Швецов, В.І. Юдін, В.Г. Бойко, Г.П. Удовицький.З 1994 року кафедра стала готувати студентів за спеціальністю «Комп'ютерні системи проектування», а з 1998 року стала називатися «Інформаційні технології проектування» (ІТП).
З 1996 року завідувачем кафедрою САПР став д.т.н. Олександр Федорович Тарасов.
д.т.н., професор Тарасов О.Ф.
З його приходом почався новий етап розвитку кафедри. Завідувач кафедрою О.Ф. Тарасов – випускник Жданівського металургійного інституту (нині – Приазовський державний технічний університет). Викладацьку діяльність почав у 1982 році на посаді асистента кафедри обробки металів тиском Краматорського індустріального інституту (КІІ). В 1983 році захистив кандидатську дисертацію. Після закінчення очної докторантури КІІ в 1996 році О.Ф. Тарасов захистив докторську дисертацію. За результатами його наукових досліджень опубліковано більше 200 наукових праць, отримано більше 50 авторських свідоцтв і патентів України.
Зараз О.Ф. Тарасов є заступником голови науково-технічної ради академії, членом двох спеціалізованих рад по захисту докторських дисертацій при ДДМА та Кременчуцького нац. техн. університету ім. М. Острограцькогой, є членом Вченої та методичної Рад Академії, членом редакційних рад двох наукових видань, які входять у перелік ВАК України. У 2004 – 2008 р.р. – член експертної ради по комп'ютерним наукам ДАК Міністерства освіти і науки України.
У той час були запрошені кандидати технічних наук П.І. Сагайда, В.В. Савицький. Кафедра пройшла акредитацію на IV рівень, почалася підготовка фахівців зі схеми бакалавр-спеціаліст і бакалавр-магістр. Розроблено нові робочі програми дисциплін, повністю оновлено їхнє методичне забезпечення. Обновився парк ПЕОМ. На той час на кафедрі були уведені в експлуатацію 3 дисплейних класи, укомплектовані персональними комп'ютерами моделі: ДО 6-300, ДО 6-2-35, Celeron 400.
В 1996 році д.т.н. О.Ф. Тарасов організував Центр інтегрованих систем автоматизованого проектування разом із ЗАТ НКМЗ на базі заводської філії кафедри.
В 1998 році кафедра САПР була перейменована в кафедру комп'ютерних інформаційних технологій (КІТ). З 1999 року при кафедрі відкрита аспірантура, науковим керівником якої є д.т.н. О.Ф. Тарасов. В 2000 році зроблений перший випуск магістрів комп'ютерних наук.
З 2013 року кафедра бере участь у Європейському проекті за програмою Tempus DesIRE, в рамках якого було отримано сучасне обладнання для проведення віддалених лабораторних робіт з використанням мікропроцесорної техніки.
З 2014 по 2015 рік кафедру поповнили провідні викладачі, кандидати наук, доценти Васильєва Л.В., Гетьман І.А., Сташкевич І.І. В 2016 році до команди професіоналів приєдналися доктор наук Грибков Е.П. та кандидат наук Абдулов О.Р.
З 2015 року кафедра КІТ почала випускати бакалаврів і магістрів за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки» за трьома спеціалізаціями «Інформаційні технології в техніці та бізнесі», «Інформаційні технології в медицині», «Інформаційні технології в web - орієнтованих системах».
З 2017 кафедра бере участь в Європейському проекті за пропрамою Erasmus+ BioART, у рамках якого розробляються навчальні програми за напрямками біоінженерії з використанням комп'ютерних наук для підготовки бакалаврів та магістрів, спираючись на досвід європейських партнерів.
В 2020 році на кафедрі до навчального процесу впроваджені дві лабораторії з сучасним обладнанням:
На теперішній час на підприємствах Донбасу і всієї Укриїни працюють випускники кафедри КІТ, багато хто з них займають керівні й відповідальні посади. За всю історію кафедри було випущено більше 500 фахівців в області інформаційних технологій. Тематика дипломних проектів і робіт випускників присвячена створенню й обробці баз даних, удосконалюванню апаратної й системної частин обчислювальних систем, розробці й впровадженню програмного забезпечення для комп'ютерних мереж Інтернет, CAD/CAM/CAE і інших систем.
Підвищення кваліфікації в І онлайн школі "Цифрові технології в наукових дослідженнях"
І онлайн школа "Цифрові технології в наукових дослідженнях" проводилася 01.11.23-13.12.23 р. з метою підвищення рівня цифрової компетентності наукових, науково-педагогічних працівників, аспірантів і докторантів.
В АКАДЕМІЇ ВІДБУДЕТЬСЯ АКРЕДИТАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ «КОМП’ЮТЕРНІ НАУКИ В ТЕХНІЦІ, БІЗНЕСІ ТА МЕДИЦИНІ»
З 26 по 28 жовтня наша Академія проходить акредитацію освітньо-професійної програми «Комп’ютерні науки в техніці, бізнесі та медицині» за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки» другого (магістерського) рівня вищої освіти.
