ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Перемога на Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції «Південно-Східна Україна: зі стародавності у ХХІ століття»
1.jpg

ХVІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді «Півд...

Четвер, 19 грудня 2024
Медіагрупа «Академія» – 25 років натхненної роботи
000.jpg

17 грудня медіагрупа «Академія» вважає своїм днем народження, бо саме в цей день 25 років тому в...

Вівторок, 17 грудня 2024
Всеукраїнська конференція «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» об’єднала учнівську та студентську молодь з усієї України
1.jpg

ХV Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очим...

Понеділок, 16 грудня 2024
Рада студентського самоврядування ДДМА взяла участь у зустрічі з Міністром освіти і науки України
2.jpg

У Києві в стінах Міністерства освіти і науки України відбулася офіційна зустріч представників ор...

П'ятниця, 13 грудня 2024
Чи можуть чоловіки-студенти і викладачі виїжджати за кордон
1.jpg

На сайті ДДМА публікується багато запрошень на конференції, навчання, стажування, зокрема за кор...

Четвер, 12 грудня 2024

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

2.jpg

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 р.

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням у ніч на 26 квітня 1986 р. четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. У житті українців Чорнобиль є раною, що не гоється, болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів урятував мільйони життів, урятував світ.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986 р. четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом» («Укриття»), збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000 р. був зупинений останній, третій реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Важливо зазначити, що над будівництвом об'єкту «Укриття» працювало близько 90 000 осіб. Його спорудили в рекордно короткий термін – 206 діб.

Будівництво об’єкта «Укриття» у надзвичайно складній радіаційній обстановці вимагало розробки та впровадження таких організаційних і технологічних рішень, які б максимально забезпечували радіаційний захист будівельного персоналу.

Основні заходи з радіаційного захисту персоналу полягали у здійсненні радіаційного обстеження зон проведення робіт, використанні різноманітних засобів екранування та застосуванні дистанційних технологій виконання робіт у найбільш радіаційно небезпечних умовах.

30 листопада 1986 р. був підписаний акт Державної комісії про приймання на технічне обслуговування об'єкта «Укриття».

Однак об’єкт «Укриття» не був створений у відповідності з правилами і нормами проєктування, будівництва, введення в експлуатацію і експлуатації. Його будівельні конструкції не відповідають вимогам нормативно-технічних документів з безпеки в частині структурної цілісності та надійності і мають невизначений строк експлуатації. Усе це вимагає постійного спостереження за станом конструкцій об’єкта «Укриття», важливих для безпеки, і втручання при виникненні загрози небезпечного відхилення їх стану від стабільного. Тому одразу ж після закінчення будівництва об’єкта «Укриття» були розпочаті і продовжуються дослідження стану його будівельних конструкцій і реалізація невідкладних заходів з їх підсилення.

3 часом, у 90-х роках, була розроблена та реалізується стратегія перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

10 серпня 2007 р. укладений контракт на будівництво нового безпечного конфайнмента (НБК) між ДСП «Чорнобильська АЕС» і міжнародним консорціумом NOVARKA.

Для будівництва НБК свої зусилля разом з Україною об'єднали 45 країн-донорів, які зібрали більше 1,5 мільярда євро. До роботи над проєктом було залучено 10 тисяч працівників із 40 країн світу. 5 тисяч із них – українці.

Насування арки позитивно вплинуло на радіаційну обстановку. За результатами вимірювань рівнів гамма-випромінювання в колишній зоні будівництва арки, рівні радіації знизилися в середньому в 10 разів. Також арка закрила об’єкт «Укриття» від опадів. Для порівняння – кількість відкачаних з «Укриття» радіоактивно забруднених вод за перше півріччя 2017 р. зменшилася в порівнянні з аналогічними періодами минулих років у середньому більш, ніж у 4 рази. Крім цього знизився викид радіоактивних аерозолів через щілини в об'єкті «Укриття». Арка унеможливила прямий вплив на «Укриття» сонячних променів та вітру, які створювали повітряні потоки всередині об’єкта і виносили за його межі радіоактивні аерозолі. Сумарний об'єм викидів зменшився в середньому в 5 разів.

10 липня 2019 р. NOVARKA урочисто передала НБК Чорнобильській АЕС.

У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно свято ліквідатора ЧАЕС, якщо є 26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, уже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було ухвалене, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких – недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана й інша – проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч із тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 р. усім іншим видавали «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.

На жаль, з року в рік чисельність учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зменшується. За інформацією Національної сервісної служби України, станом на 1 липня 2022 р. статус учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мали 161 347 осіб, з них, категорії 1 (особи з інвалідністю) 49 709 осіб, категорії 2 – 88 409 осіб, категорії 3 – 23 229 осіб.

В усуненні наслідків катастрофи брали участь і жителі Краматорська – 1050 осіб, 790 з яких були призвані міськвійськкоматом. Краматорці, серед яких були і представники нашого вишу, працювали, ризикуючи своїм здоров'ям, щоб забезпечити безпеку та допомогу тим, хто опинився в зоні лиха. І саме вони зробили все, щоб атом не захопив ще більшу територію, перетворивши її на зону відчуження.

Щира подяка та шана всім ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які, не шкодуючи свого життя та здоров’я, захищали нашу країну від наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи у світі.