ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Перемога на Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції «Південно-Східна Україна: зі стародавності у ХХІ століття»
1.jpg

ХVІІ Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція учнівської та студентської молоді «Півд...

Четвер, 19 грудня 2024
Медіагрупа «Академія» – 25 років натхненної роботи
000.jpg

17 грудня медіагрупа «Академія» вважає своїм днем народження, бо саме в цей день 25 років тому в...

Вівторок, 17 грудня 2024
Всеукраїнська конференція «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» об’єднала учнівську та студентську молодь з усієї України
1.jpg

ХV Всеукраїнська краєзнавча конференція учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очим...

Понеділок, 16 грудня 2024
Рада студентського самоврядування ДДМА взяла участь у зустрічі з Міністром освіти і науки України
2.jpg

У Києві в стінах Міністерства освіти і науки України відбулася офіційна зустріч представників ор...

П'ятниця, 13 грудня 2024
Чи можуть чоловіки-студенти і викладачі виїжджати за кордон
1.jpg

На сайті ДДМА публікується багато запрошень на конференції, навчання, стажування, зокрема за кор...

Четвер, 12 грудня 2024

210-річчя від дня народження Тараса Шевченка

1.jpg

Мабуть, мало знайдеться в Україні історичних осіб, окрім Тараса Григоровича Шевченка, чиє життя і діяльність так би ретельно вивчалися, а день його народження за значимістю наближався до національного свята. І це цілком зрозуміло, бо він, його життя і творчість стали символом української ідентичності. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.

Поет, художник, громадський діяч Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту тодішньої Київської губернії, і цього року ми відзначаємо 210-ту річницю від цієї події. Згодом родина повернулася до села Кирилівка, звідки походив батько Тараса Григорій Іванович Шевченко. У Державному архіві Київської області зберігається унікальний документ, внесений у 2010 році до Державного реєстру національного культурного надбання України. Мова йде про Ревізьку казку с. Кирилівка Звенигородського повіту Київської губернії, датовану 9 березня 1816 року, де під № 32 розміщений посімейний список родини Шевченків – кріпаків поміщика В. В. Енгельгардта, у якому зазначений дворічний Тарас.

Шевченко – живописець за професією та Поет за покликанням. Його вірші, малюнки, картини та офорти, як і вся доля, нерозривно пов’язані з Україною і є частиною її історії, хоча лише кілька років свого свідомого життя поет прожив на рідній землі.

Шевченка вважають одним з найвидатніших майстрів українського мистецтва, адже він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Саме він був одним із основоположників критичного реалізму і першим видатним майстром офорту в українському мистецтві.

Його поезію за життя і після смерті нерідко забороняли, а велику виставку художніх творів він «діждав» лише в 1911 році, коли на прохання власника першої типографії в Києві В. С. Кульженка власні твори Т. Г. Шевченка і твори, присвячені йому, дозволили експонувати в Київському міському музеї.

За заповітом прах Т. Г. Шевченка був перевезений до України, на Чернечу гору під Каневом. На пам’ятник Шевченку в Києві збирали «всім миром».

Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії. Гаслом сучасної боротьби за нашу державність і незалежність.

2.jpg

Цікаві факти про Тараса Шевченка

  • Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.
  • Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.
  • 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва.
  • У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
  • 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено у світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – у 35 країнах світу – Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.
  • Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.

3.jpg

  • Основну освіту Кобзар отримував усього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.
  • Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
  • За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
  • 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
  • 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.