Станіслав Ніколаєнко: "Якість української освіти - проблема номер один"

25 січня 2007 року відбулась прес-конференція Міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка. На зустрічі з журналістами міністр розповів про основні пріоритети у розвитку вищої школи на 2007 рік і підвів підсумки роботи міністерства в галузі вищої освіти у 2006 році.

Ніколаєнко С.М. визначив коло проблем вищої школи, які не тільки гальмують входження вітчизняної науки в європейський науково-освітній простір, але й загрожують національній безпеці України.

Міністр назвав якість всієї української освіти, зокрема вищої, проблемою номер один. Головним принципом вищої школи і основою якості є нероздільність освіти і науки.

На думку С.М. Ніколаєнка, "якісна освіта - це коли людина закінчила навчальний заклад і, прийшовши на виробництво, отримала якісно новий рівень свого життя, стала заможнішою. І вся держава в результаті цього краще живе. У нас сьогодні багато гарних університетів, але якість життя в державі зростає дуже поступово. Тому головним питанням є повернення науки в університети. Зокрема, збереження молодих наукових кадрів".

Міністр навів данні проведеного аналізу роботи аспірантур і докторантур за останні 5 років щодо підготовки науково-педагогічних кадрів. Виявляється, з 2000 року маємо позитивну динаміку чисельності молодих наукових кадрів - з 13000 осіб до 17600 осіб у 2006 році. І кількість захищених дисертацій зростає. Наприклад: у 2000 році - 9%, у 2005 - 21%, за попередніми даними, у 2006 році ця цифра складатиме 25%. Крім того, в середньому, випускається більше 3 тисяч аспірантів і 150 докторантів. Але виникає питання, чому тоді загальна чисельність кандидатів і докторів наук в університетах зменшується, а їх середній вік становить 50-60 років?

Ніколаєнко С.М. наголосив на необхідності підтримки молодих науковців не тільки підвищенням стипендій: "Надзвичайно важливо, щоб і викладачі ВНЗ удосконалили механізм заохочення і залучення студентів до наукової роботи. Наприклад, надання кращим науковцям грантів, можливість наукового стажування та участі у наукових конференціях за кордоном. Зі свого боку, Міністерство освіти і науки України готує програму підтримки молодих науковців.

Міністр підкреслив, що наукові дослідження в університетах мають відігравати ключову роль у механізмах прискореного економічного зростання України, яке визначено у проекті Урядової Програми "Конкурентна Україна" до 2011 року.

Приєднання України до Болонського процесу є незаперечним фактом міжнародного визнання нашої системи вищої освіти. Це зобов'язує нашу країну, в першу чергу, завершити модернізацію та реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських норм і стандартів.

Тому Міністерство освіти і науки розпочинає реформу в системі вищої освіти з роботи по упорядкуванню мережі вищих навчальних закладів та підвищення ефективності науки в університетах.

Перший крок - введення рейтингової оцінки вищих навчальних закладів: міжнародний рівень і державний рівень. Це планується на кінець лютого.

Другий крок - поділ вищих навчальних закладів на:

- дослідницькі університети, які переважно готують магістрів і докторів наук та проводять фундаментальні і прикладні наукові дослідження на міжнародному і загальнонаціональному рівнях, а також їх наукова діяльність має сприяти розвитку інноваційного потенціалу економіки держави;

- університети, які готують бакалаврів, магістрів і докторів наук та проводять наукові дослідження на загальнонаціональному рівні;

- університети професійної підготовки фахівців (бакалаврів, магістрів), що проводять наукові дослідження з окремих галузей.

Третій крок - наслідком внесення змін до ст. 39 Закону "Про вищу освіту" буде новий порядок створення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів. В результаті, відбудеться підпорядкування всіх вищих навчальних закладів одному центральному органу виконавчої влади - Міністерству освіти і науки України.

Але це не означає, що Міносвіти буде командувати університетами. Просто буде створений єдиний порядок укладання, розірвання контракту і паралельно відбуватиметься надання нових прав, створення і набуття автономних ознак, визнання самостійності університетів.

Такі крокі прискорять входження української вищої освіти в європейський освітній простір і будуть сприяти організації більш гнучкого процесу навчання студентів. Така система підвищить пізнавальну активність і допоможе яскравіше розкривати творчі здібності студента, розвиватиме ініціативність та відповідальність, прискорить формування основ професійної майстерності, допоможуть вирішенню проблеми визнання українських дипломів за кордоном, зміцнять стан рівноправних позицій освітніх послуг вищих навчальних закладів України на європейському і світовому ринках.

На сьогодні в Україні функціонує 920 вищих навчальних закладів: 570 технікумів та коледжів, 350 університетів, академій, серед яких 236 закладів державної і комунальної форми власності.

Вперше, відповідно до наказу МОН від 04.07.2006 року №504 "Про організацію прийому та навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху)", спільно з Українським товариством глухих визначено мережу вищих навчальних закладів, перелік напрямів підготовки (спеціальностей) та обсяги прийому осіб з вадами слуху.

Починаючи з 2006 року, передбачено в обсягах державного замовлення вищим навчальним закладам квоти на прийом осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху) для підготовки фахівців з вищою освітою.

Всього у 2006/2007 навчальному році у ВНЗ України навчається понад 7 тис. осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Особливу увагу міністерство приділяє удосконаленню на законодавчому рівні питання працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. Зокрема, Верховною Радою у першому читанні прийнято Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про вищу освіту" (щодо працевлаштування випускників)". Відповідно до цих змін, вищі навчальні заклади будуть зобов'язані укладати тристоронні угоди із студентами та роботодавцями. А на сьогодні вже діє Постанова Кабінету Міністрів України (від 26 вересня 2006 року №1361) "Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів". Випускникам вищих навчальних закладів, які здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менше як три роки договір про роботу у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, визначених органами управління освітою, починаючи з 1 січня 2007 року, вперше передбачено одноразову адресну грошову допомогу в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати - 2460 гривень.

Для студентів урядом вперше запроваджено: іменні стипендії ім. М.С. Грушевського - 70 стипендій студентам та 30 аспірантам в розмірі 553 грн. та 10 академічних стипендій ім. Вадима Гетьмана студентам економічних академій і університетів в розмірі 461 грн.

Прес-служба МОН

Пропонуємо вам інтерв'ю міністра освіти та науки України Станіслава Ніколаєнка, яке він дав на каналі НТН.

Ведуча: Можна сказати про те, що ми на порозі реформ і нових експериментів?

Станіслав Ніколаєнко: Сьогодні я розповідав на прес-конференції один цікавий випадок, коли американці хотіли побудувати ідеальний навчальний заклад. Склали програму, яка перебрала тисячі навчальних планів інших навчальних закладів. По завершенню, вийшов ідеальний навчальний заклад, який підпадав за змістом Царськосільському ліцею, в якому ще Пушкін навчався. Тому ми і реформуємося, і зберігаємо те національне, що було в традиціях нашої держави. І в нас та ж кредитно-модульна система, в якій зміни, відповідно європейським вимогам, відбуваються вже три-чотири роки. Спочатку десяток університетів, потім сто, а тепер всі університети перейшли на кредитно-модульну систему. Зараз уряд прийняв нові бакалаврські програми, перелік напрямків підготовки. І це все відповідає вимогам часу. Ми не руйнуємо наше вітчизняне, але беремо нове прогресивне в світі.

В.: А не вважаєте, що ми забагато експериментуємо останнім часом? Ви можете з упевненістю сказати, що це йде на користь?

С.Н.: Якраз мене звинуватити в тому, що я багато проводжу експериментів, не можна. Ставши міністром два роки тому, я сказав, що слово "реформи" не вживаю, я вживаю слово "розвиток". І зараз в країні готується програма розвитку освіти на 2007-2011 рік - концепцію вже схвалено. І там написано слово "розвиток". То і ви і я на місті не знаходимося. Ми в розвитку.

В.: А кредитно-модульна система - це ваше нововведення?

С.Н.: Це не моє нововведення. Систему почали вводити десь три-чотири роки тому в Харкові, у Львові і в Києві, тоді я ще не був міністром. Я був недавно в Ужгороді, і проректор одного з навчальних закладів говорив, що студенти після введення кредитно-модульної системі краще підготовлені, вони більш рівномірно навчаються. Тому що більше індивідуально з ними працюють викладачі, більше лабораторних, практичних проводять занять.

В.: Ви можете сказати, наскільки покращилися знання у відсотковому значенні? Наскільки краще студенти почали відвідувати заняття?

С.Н.: Ви розумієте, критерії ефективності цифрами не завжди поміряєш. Та після закінчення першого семестру, за даними моніторингу, можна казати, що більшість студентів і викладачів сприйняли систему нормально. Десь 78% студентів сприймає це нововведення і кажуть, що воно допомагає якісно оволодіти знаннями. І десь дві третини, певно, кажуть, що це добре.

В.: Від різних людей чула, що з модульно-рейтинговою системою плутанина виходить. Викладачі не знають, як нараховуються ці бали.

С.Н.: Скажу вам, що в кожному університеті є розроблені рекомендації щодо модульно-рейтингової системи. І кожен студент має пакет документації. І я думаю, освоїти те, що там написано, не так важко, бо там немає ніяких секретів.

В.: Ви справді вважаєте, що настав час, коли треба брати не кількістю, а якістю. Це правда, що за кількістю студентів Україна перша в світі?

С.Н.: Ні. Сьогодні не ми є першими в світі за кількістю студентів. Але кожна людина, яка платить податки, бажає, щоб її діти мали гарні знання та якісну освіту. Що ж таке якісна освіта? Як розуміє це поняття міністерство, уряд? Ми розуміємо так: здобувши освіту, людина стає на якісно новий рівень життя. Вона поліпшила якість свого життя, і від того Україна починає краще жити. І якщо, скажімо, оновлення в освіті призводить до того, що люди краще починають жити, то це якісна освіта.

В.: А вам не здається, що перейменування веде до якісь наслідків? Раніше були ПТУ, зараз академії. Люди, які закінчили, власне кажучи, ПТУ під назвою "академія", не підуть на завод чи фабрику працювати. Ми втрачаємо робочі кадри.

С.Н.: Давайте не будемо спрощувати. Це дуже непроста проблема. Я знаю, що таке профтехучилище, я знаю, що таке технікум, що таке вуз. І в цих трьох навчальних закладах я працював. І скажімо, не одне профтехучилище ще не стало вузом. Може, деякі вузи забрали приміщення профтехучилищ - це можливо. Тут не треба спрощувати. І те, що ми займаємося принципово роботою і підготовкою робітничих кадрів. І те, що я певний період навіть очолював асоціацію працівників профтехосвіти, щоб не дати зруйнувати систему підготовки робітництва в Україні, бо без робітника не буде сьогодні економіки, то це також було. Я розумію значення цієї системи. Але університет - це зовсім інше. Університет - це де поєднується наукова і професійна підготовка. І якісний університет, коли є дослідницька робота та інноваційне навчання.

В.: Давайте поговоримо про умови видачі ліцензії. Зараз говорять, що вони будуть жорсткими. Хіба не головна умова те, щоб заклад мав достатню кількість метрів? Це головна умова?

С.Н.: Якби ви дослухали мою прес-конференцію до кінця, то б чули, що я висував не менше восьми умов. Перша умова - ви не можете почати діяльність, якщо в вас немає приміщення. Пам'ятаєте, я казав, що в трикімнатній чи однокімнатній квартирі не можна створити університет. Друга умова - це якісні кадри: доктори, професори за спеціальністю. Ми зробили реєстр докторів наук. І ми чітко усвідомлюємо, що не можна під однією людиною відкрити шість факультетів, тим більше в університеті. Інші умови базуються на наявності бібліотек, методичного і наукового забезпечення, інформаційних ресурсів, матеріальної бази. Тобто критерії розроблені. Їх спрощують ті, хто хоче спростити.

В.: Ви відібрали ліцензії в 200 закладів. Що тепер буде зі студентами?

С.Н.: Ті студенти, які навчалися в університетах, особливо в філіях, де не було освітнього процесу, де обманювали людей, викачували просто з них кошти, мають право продовжити навчання в іншому приватному, чи державному вузі. Ми таку змогу надаємо.

В.: Сподіваюсь, що цю проблему буде вирішено.